Спецпризначинець між ротаціями перемагає на чемпіонатах світу з кікбоксингу [ Редагувати ]
Вчора - чемпіон світу, сьогодні - захисник Батьківщини. Близько 200 професійних атлетів перебувають нині на передовій. Це боксери, майстри єдиноборств, веслувальники, представники кінного спорту. Наша розповідь про 28-річного кікбоксера Сергія Шрама.
Багаторазовий чемпіон світу і Європи зараз на черговій ротації у рідному Чернігові. Нашому кореспонденту Альоні Заворі вдалося зустрітися з захисником-чемпіоном і поцікавитися щодо подальших планів.
Тренувальні збори, поїздки в зону АТО, а у перервах на ротацію - виступи на міжнародних змаганнях. У такому темпі Сергій живе майже рік. Останні нагороди - три золота чемпіонату світу - герой привіз додому з Португалії. Каже, часу на підготовку було зовсім обмаль. Адже, у лютому боксер повернувся із зони бойових дій, а вже у травні захищав синьо-жовтий прапор на міжнародній арені.
"Робив усе, що міг і не міг! Першочергове завдання було з тренером увійти в трійку. А потім - перший бій пішов, другий".
"У нього був такий заряд енергії. Всі бої від першої секунди до останньої бився наче це останній бій у нього", - розповідає тренер Сергія Шрама, заслужений тренер України Юрій Єрмилов.
У скарбничці Шрама понад 50 медалей.
"В 2010 році поїхав в Грецію. Там був Чемпіонат світу. Виборов перше місце".
Але найдорожчі - перша - золото континентального чемпіонату 2007 року і останні - португальські. Цю велику перемогу Шрам присвятив своїм бойовим побратимам.
"Командир мене відпустив на змагання, а вони якраз поїхали в зону АТО. І от коли я приїхав з змагань, вони мені дзвонили звідти і вітали", - розповідає Сергій Шрам.
За час війни Сергій - сержант роти міліції громадської безпеки особливого призначення - побував у найгарячіших точках Донбасу. Тримав лінію оборони у Дебальцевому, Чорнухіному, Фащівці. З таким чемпіоном - кажуть бійці - ходити в розвідку на страшно. І з посмішкою пригадують "свої" історії.
"Він завжди може підставити своє сильне плече і плюс сильний кулак. Його повезли на блокпост до військових. Туди особливо ніхто не їздив. І коли почався обстріл, він і не знав куди бігти, але швиденько зібрався. Знайшов укриття, яму. І друзів потягнув за собою", - пригадує бойовий побратим Анатолій Кисловець.
На лінії фронту нині 200 професійних спортсменів. На жаль, війна забрала життя вже близько півсотні. Здебільшого атлетів та єдиноборців. Зокрема, фрі-файтерів - представників виду спорту, заснованого в Україні.
"Насправді дуже багато загинуло з фрі-файту. Першими відправилися в зону бойового конфлікту і дехто з них перебували в донецьокму аеропорті і загинули там", - розповідає президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк.
Він мріє виступати в професіоналах, зустріти кохання і знайти житло. Поки що тулиться з сестрою і племінниками у невеличкій кімнаті у гуртожитку. А ще, щоб скоріше закінчилася війна. Зараз семиразовий чемпіон світу на ротації. Повернутися на Схід збирається наприкінці літа. А вже восени Шрам захищатиме Україну відразу на двох чемпіонатах світу - з кікбоксингу в Туреччині та рукопашного бою у Німеччині.