Кинув зйомки задля Перемоги: як Ярослав Герус тримає зв’язок на фронті [ Редагувати ]
Зі знімального майданчика до лав ЗСУ. Майже два роки тому кардинально змінив своє життя актор Ярослав Герус. Нині він працює зв’язківцем у 118 механізованій бригаді, військові якої тримають оборону на Запорізькому напрямку.
Наскільки важливий зв’язок на фронті, Ярослав розповів нашій знімальній групі. А ще поділився своїми спогадами про початок повномасштабного вторгнення. Всі подробиці далі.
Повномасштабне вторгнення повністю змінило його життя. До ЗСУ актор театру та кіно Ярослав Герус долучився буквально зі знімань. Згадує, як майже 2 роки тому отримав повістку. Далі закінчив роботу у черговому серіалі, пройшов медкомісію та одягнув однострій.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Я до цього віднісся як до якогось проєкту, як до зйомок у серіалі, тільки єдине, що тут, допустім, взводний - режисер, комбат - продюсер, ну, і так далі, а так в цілому побратими - колеги, тому якось мені легко далося.
Військовий позивний Ярослава - "Кадр". Він служить у лавах 118-ї бригади. Спочатку працював із дронами - готував їх до вильотів. Нині відповідає за зв’язок. Ось це невеличке приміщення називає своїм робочим кабінетом. Каже: його робота не бойова, але вкрай важлива.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Недарма кажуть, що зв’язок - це нервова система війська, тут є декілька думок з цього приводу, але я думаю, що в принципі так воно і є. Якщо не буде зв’язку у батальйоні, це позначатиметься на взаємодії між бійцями, і відповідно гірше будуть контролювати ситуацію на фронті.
Найскладніше для бійця, коли чує про обстріл наших позицій, а з побратимами нема зв’язку.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Насправді це дуже важко, тому що важко, коли хлопці не виходять на зв’язок, допустім, іде чергова перевірка, і не відповідає якась позиція, і вже починаєш теж напружуватись, тому що невідомо, що там відбулося.
Початок повномасштабного вторгнення Ярослав зустрів у столиці. Згодом переїхав на Київщину й пішов до місцевого ТрО. Село, в якому перебував деякий час, було в ізоляції.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
З одної сторони були російські військові, а з другої сторони - розбомблена дорога. Тому там не було ніякого під’їзду, тобто ні хліба не могли підвезти, ну, взагалі з продуктами була проблема і доводилось: у нас взагалі був період, були відкладені сухарі, там собаці підмішували в кашу, так нам довелось ці сухарі їсти, тому що продуктів взагалі не було.
Згодом Ярослав продовжив акторську роботу. Згадує: майже за 20 років творчої діяльності доводилося бачити на знімальних майданчиків і акторів з країни-агресорки.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Приїжджали до нас російські актори, знімались, добре себе почували, а потім виїхали й почали розказувати, які ми погані, хоча за великим рахунком Україна їх годувала. Після 2014 року, в принципі, якщо я знав, що це чисто російський проєкт, то одразу відмовлявся.
Удома на зв’язківця чекають родина та його улюбленці - коти. Боєць каже: для військовиків підтримка тилу вкрай важлива. І йдеться не лише про сім'ю.
Ярослав Герус, військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
В окопах, звичайно, більша частина роботи відбувається, це набагато важча робота в окопах, але без тилу все одно діла не буде. Розумієте, навіть не те що там тилові війська, а, наприклад, ті ж самі цивільні люди в тилу, вони потрібні, вони забезпечують життя.
Після демобілізації Ярослав планує повернутися до акторської діяльності. Найбільше до вподоби йому зніматися у кіно. Мріє зіграти цікаву комедійну роль, щоб глядачі змогли відпочити душею.
