Дрони сильніші за ворожий РЕБ: як бійці готують БпЛА до ударів [ Редагувати ]
Вони роблять "пташок" непомітними, щоб якомога далі залітати в тил до ворога і нищити російські цілі. Рота ударних безпілотних авіаційних комплексів 25 бригади - це бійці так званого невидимого фронту. Бо результат їх роботи помітний лише на полі бою. Перш ніж передати безпілотник операторам, його обов'язково ретельно перевіряють та проводять апгрейд. Як чаклують над "пташками" і хто вони - ті, завдяки кому дрони не бачить ворожий РЕБ?
Руслан – інженер рухомої майстерні роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
Нам потрібно, щоб на фронті завжди були якісні, перевірені, а найголовніше працюючі дрони. Без будь-якого браку.
Саме для цього інженери роти ударних безпілотних комплексів 25-ї бригади працюють цілодобово.
Руслан – інженер рухомої майстерні роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
То щось не працює, то щось не прошивається, то потрібно щось переробляти - проблемні дрони. От з коробки відкриваєш, а він не працює... Просто не працює: не працюють мотори чи там відеопередавач. Як такий дрон можна передавати хлопцям, якщо там не працює відео?
Один дрон з модернізацією забирає від 10 хвилин і до години часу залежно від потреб і справності - розповідає Руслан. За день разом із командою можуть перевіряти близько 200 безпілотників.
Руслан – інженер рухомої майстерні роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
Перевіряється плата, перевіряється дрон, облітається дрон, тільки потім він кристалізується під певні частоти, налаштовується під певні підрозділи. Тільки після цього він потрапляє до підрозділу.
Головне завдання інженерів – зробити "пташку" сильнішою за ворожий РЕБ. І щоб могла діставати цілі на 20 кілометрів у ворожому тилу. У цьому бійцям на позиціях також допомагає оптоволокно.
Ми дуже добре використовуємо оптоволокно, так само як і наш ворог. На даний час це більше 15-20 кілометрів. Ворог, на жаль, теж розвивається, але ми доганяємо і виграємо. Оптоволокно дуже добре, тому що його заглушити чи точніше подавити його сигнал майже неможливо.
Та попри певні успіхи сьогодні тут вкрай бракує робочих рук - кажуть військовики.
Андрій Тимощук – начальник рухомої майстерні роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
Дуже сильно потребуємо людей, нам дуже сильно не вистачає, не то щоб людей, а дійсно хороших спеціалістів, які розбираються в електроніці, в програмуванні.
Але, як і побратими на позиціях, не впадають у відчай, а роблять все для перемоги. Також у цій майстерні готують для росіян "сюрпризи".
Андрій Тимощук – начальник рухомої майстерні роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
У мене на даний час є така своя розробка - це ракета-перехоплювач. Показати не можу, тому що на етапі розроблення.
"Храм святого Мавіка" - така красномовна табличка на вході до ще однієї лабораторії. Тут чаклують саме над такими пристроями.
Позивний "Мазур" - керівник лабораторії роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
Ми займаємося антенними комплексами, намагаємося розвиватися у цьому напрямі, щоб підсилювати сигнал, робити його більш якісним, щоб коли впливає РЕБ, можливо було дрон врятувати, щоб зв’язок був більш сильний та стабільний. Якщо в один кінець, то і 25 кілометрів може полетіти. Якщо треба повернути дрон, то 12-13 км.
Усіх секретів фахівці не розкривають, щоби інформацією не скористався ворог. А дечим уже готові поділитися.
Цей дрон неможливо використовувати, поки він не потрапить до нас. Якщо він одразу потрапить до пілотів, ворог виявить, де зараз працює пілот, і туди відповідно щось прилетить. Одразу.
Близько 30 "Мавіків" на день модернізують у цій лабораторії. Часом доводиться вмикати режим "нонстоп". Працювати з новими моделями дещо складніше, але у цих стінах, твердо переконаний "Мазур", не має нічого неможливого.
Позивний "Мазур" - керівник лабораторії роти ударних безпілотних авіаційних комплексів:
Вони поки що програмою не прошиваються, потрібно апаратно атомізувати - це мікроскоп, пайка, мікропайка. Це у нас займає день, я особисто роблю два таких дрони, тобто це в рази менше.
Своїм досвідом бійці охоче діляться з побратимами інших бригад. Вони й нині перебувають на навчанні, щоб разом якомога ефективніше бити ворога і в небі, і на землі.
