На Чернігівщині чиновники відібрали та розпродали землю селян [ Редагувати ]

Землю коровам - спокій селянам! На Чернігівщині триває боротьба за пасовища. Землю біля Десни, де завжди випасали скот, місцеві землевпорядники роздають під дачі.

Селяни оббивають пороги кабінетів та мітингують, мовляв, на асфальті корів не випасеш. До пошуку ласих ділянок над Десною долучились і наші кореспонденти.

Ці корови ще ніжаться у прохолодній воді Десни. Сюди їх поки що можна пригнати на водопій. Та от коли власники 6 ділянок зведуть будинки, худобі сюди буде зась.

Тут від цього місця до дерев, там Десна пару метрів. Ось асфальт. Завод асфальтний побудував. Тут три людини. Асфальт до самої Десни. Чого б тут і не отримати землю для дач, щоб до Десни більше ніхто не підступив", - розповідає селянин Олег Дерев'янко.

Це пасовище - не найкраще, кажуть селяни. Тут багато каміння і неродючий ґрунт. Його ще й час від часу затоплює Десна. Та воно єдине, де можна випасати худобу.

За ці 70 гектарів свого вигону селяни намагаються боротися. Перекривали Київську трасу і сварилися з чиновниками із держкомзему. Кажуть, територія визначена громадським пасовищем і на паперах.

"За ці громадські пасовища селяни сплачують щорічно податок на землю, а в 2003-2004 роках держава виділяла кошти на поліпшення пасовища. А держкомзему на це плювати!" - обурюється селянин Олег Дерев'янко.

"Це знущання, корів збуваємо", - обурюється мешканка села Количівка Тетяна Біла.

Чиновники ж запевняють, документ, на якій посилаються селяни недійсний. Пасовище - державне, а відтак роздавати його можна кому завгодно, хоч і не місцевим.

"Головне управління є розпорядником земель державної власності. Ці землі є такими тому там все по закону", - пояснює начальник Держземагентства в Чернігівській області Олександр Колотилін.

Чи законно роздані землі, нині з'ясовує обласна міліція. Правоохоронці письмово повідомили: проводять експертизи, чи відповідає технічна документація вимогам земельного законодавства України.

Та люди вже не вірять у правосуддя. Нині в цьому селі із 500 корів залишилася третина. Господарі не наважуються тримати рогату худобу. Бояться, що після зими вигін на березі Десни відберуть увесь.