На Чернігівщині повстали проти перейменування села у Жидиничі [ Редагувати ]
На Чернігівщині селяни повстали проти перейменування села. Рідному Червоному пропонують повернути історичну назву - Жидиничі.
Це принижує їхню гідність і ображає євреїв, запевняють селяни. До чого домовилися знають наші журналісти.
Микола Півень перегортає сторінки літопису. Шукає підтвердження, що назва його Червоного не пов’язана із червоним терором.
Так перейменували село у 1961 році. А відтак воно підпадає під закон про декомунізацію.
"Село Червоне було так назване в 1961 році. Така назва виникла, як раз через комуністичний режим. До того воно мало назву Жидиничі. Ця назва підпадає під XVII-XVIII століття у часи козаччини - це власне його історична назва", - пояснює представник інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
На Жидинівську тут хочуть перейменувати і головну вулицю. Поки що вона Інтернаціональна. Тут, кажуть місцеві, дійсно живуть люди різних національностей.
У маленькому Червоному усього 200 дворів. Серед мешканців є татари, молдавани, проте жодного єврея.
"Пішло від того, що колись жило 5 сімей євреїв і оце від них пішла така назва. А потім перейменували у Червоне, а про Жидиничі молоді так взагалі не хочуть слухати, так як і ми", - пояснює депутат сільської ради Ніна Півень.
"Жидиничі - слово таке не красиве, воно оскорбляє націю євреїв. Я так думаю", - вважає мешканець села Червоне Микола Півень.
П’ять єврейських родин дійсно заснували Червоне ще у XVIII столітті. Про це свідчать літописні згадки про село. На честь цих сімей тут назвали залізничний вузол.
Колись від станції Жидиничі до обласного центру Чернігова щодня рушав потяг. Та вже добрий десяток літ про залізничне сполучення нагадують лише придорожні стовпи. На місці колишніх колій виросла лісосмуга.
"Приїхали танки із Гончаровська на станцію Жидиничі грузитися. Думали, що вона існує. На карті є а так нема. Так і поїхали під лісосмугою", - розповідає депутат сільської ради Ніна Півень.
У селі здебільшого живуть пенсіонери. Будь-які зміни їм не до вподоби. Однак вони можуть зібрати громадське слухання і запропонувати свою назву рідного села, кажуть в інституті національної пам’яті. Їхню пропозицію розглянуть у Верховній раді.
Селяни готові змінити Інтернаціональну вулицю тільки на Ягідну. А от в Жидиничах жити не хочуть.