Поляки не хочуть терпіти мігрантів в країні [ Редагувати ]
Зіткнення культур у сусідній Польщі. Країна, що входить до ЄС, останнім часом приймає все більше мігрантів з Близького Сходу. Але таким гостям раді не всі, і самі переселенці не почуваються комфортно. Настрої вивчала Оксана Кундіренко.
Шість місяців тому діти й дорослі з цієї родини дивилися смерті в обличчя у Дамаску. Але зараз усі гуртом переїхали до Варшави за допомогою благодійної християнської організації. Вона перевезла 200 людей із Сирії. Андар дуже вдячний за те, що його врятували від бомб, але на новому місці обжитися йому складно.
"Нам допомогли з документами, ми - не нелагали. Але нам все одно потрібна допомога. Польща - хороша країна. Однак вона не готова приймати мігрантів", - скаржиться біженець із Сирії Андар Саад.
Минулого року 6,5 тисяч людей попросили політичного притулку у Польщі. Більшість - чеченці. Поки чекають на рішення уряду, живуть у бараках схожих на цей. Продовольством держава забезпечує. Але консервативний уряд не надто прагне зустрічати приїжджих хлібом-сіллю. Особливо переселенців з Близького Сходу.
"Ми не можемо брати відповідальність за міграційну кризу замість тих країн, які її спричинили. Саме вони мають її і долати", - впевнений прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло.
Цю думку поділяють і самі поляки. Більшість громадян країни відкидають ідею Євросоюзу про міграційні квоти. А нещодавно більше 50 тисяч людей вийшли на демонстрацію під гаслами "Польща для поляків".
"Згідно з опитуваннями, арабським меншинам у Польщі мало хто довіряє і стосунки між етнічними групами навряд чи покращаться", - вважає політолог Патриція Саснал.
Паризькі атаки 13 листопада лише роздмухали полум’я анти-мусульманського руху. Але є й такі, які кажуть: расизму - ні. Вони також виходять на мітинги.
"Колись я сідала в автобус і хтось почав кричати, що я ховаю під одягом бомбу і ось-ось підірву усіх. Люди погрожували мене вбити лише тому, що я ходжу з покритою головою", - розповідає полячка, що прийняла мусульманство Зузанна Онік.
Зузанна не має наміру залишати рідну країну через образи. Але Андан з родиною сподіваються виїхати до Німеччини, де мусульман більше і ставлення до них вже змінилося на краще.