Бойовики застосували на Донбасі заборонену зброю [ Редагувати ]
Один український військовий поранений сьогодні на Донбасі. Бойовики били по наших позиціях тричі, у районі Попасної застосували заборонену зброю. Бійці об'єднаних сил припиняли ворожі обстріли, відкриваючи вогонь у відповідь.
Більше про ситуацію на передовій знає Ігор Левенок.
"Вісімдесят другими, це було о другій годині - штук шість прилетіло"
Околиці Донецька. Позиції армійців неподалік летовища. Військові одразу застерігають. Війна тут не припиняється. Куля або ж міна може прилетіти будь-якої миті. Тиша оманлива. Її щокілька хвилин порушують звуки пострілів та вибухів.
"А це що гепає? - Це "ЗУ-шка" працює. - А де? - Ну, район Пісок, десь там".
Хлопці кажуть, хочеш жити - будь ближче до землі. Позиційне протистояння - це коли кожен метр окопів з цього та іншого боку пристріляний. Будь-який необережний рух може призвести до непоправного.
"В основному працює калібр 14,5 мм і більше - за все, що зі станком і з оптикою, яку ми ще не бачили. Тому що в темноту, при сильних вітрах і так мітко бити. Там реально сидить якийсь чувак, з яким краще не жартувати", - розповідає Олег, військовослужбовець Збройних сил України.
Колоди в бліндажах посічені кулями. Але й наші бійці налаштовані теж не на жарти. Багато солдатів мають досвід запеклих боїв чотирнадцятого та п'ятнадцятого років:
"В нас всі хлопці вже з чималим бойовим досвідом, то ми дамо відсіч дуже швидко".
"З дозволу вищестоящого керівництва ми відповідаємо достойно, тоді все припиняється і все стихає - вони мовчать і добу, і дві", - розповідає Віталій, військовослужбовець Збройних сил України.
А ще хлопці розповідають - війна зараз йде з поправкою на погодні умови. Зараз це розмиті дороги й обмежена видимість.
"Зазвичай, в таку погоду ДРГ працюють, тому що тумани й сніги", - говорить Олег, військовослужбовець Збройних сил України.
Погода бажає кращого, на дворі - нульова температура, мокрий сніг з дощем, земля в окопах перетворилася на суцільне місиво, і в таких умовах нашим солдатам доводиться воювати і, власне, жити.
Солдати жартують, тут - не курорт. В окопах по коліно багнюки. У бліндажах - сирість. Житлову площу доводиться ділити з гризунами:
"Криси й миші ще "працюють" - понаривали собі ходів, там де тепло, бо почали ж топити і воно почало підтікати".
Та хлопці не нарікають. Тим більше, що серед бійців тут є й жінки. Які не розкисають, ба навіть подають приклад витримки:
"Та нормально, сирість приберемо, болото теж, буржуйки є, тож нормально".