Війна на Донбасі: як живеться на лінії фронту [ Редагувати ]
Мешканці Лебединського вже за ці роки неймовірними зусиллями звикли до щодобових атак
На Донбасі сьогодні поки що жодного обстрілу. А от за попередню добу бойовики відкривали вогонь тричі. Найбільше дісталося захисникам Лебединського - там ворог бив із мінометів сто двадцятого калібру. До вибухів у цьому селищі місцеві жителі вже звикли. Як їм живеться на лінії фронту розпитував Геннадій Вівденко.
Протягом доби селище Лебединске та околиці обстріляні, зокрема і 120 міліметровими снарядами.
"Стреляли оттудова, пришло туда на суседнее село.У соседа вчера окна повілетали. У кого пленку посекло. Хата полопана уже пять лет так стоит. Днем и ночью постоянно война".
Мешканці Лебединського вже за ці роки неймовірними зусиллями звикли до щодобових атак. З іронією кажуть - навіть не звично спати без нічного обстрілу.
"Если их нету, мы уже не засыпаем. Это уже в психике. Если тихо, мы уже не спим, когда стреляют - мы уже засипаем".
"Этошо не знаеш, когда ждать. Мы уже попривыкали. Чувствуем, если шо - так прячемся сразу".
Олена вийшла посапати свою земельну ділянку після нічного обстрілу. У мешканців Приазов'я тут перші паростки городини. Весняні сількосгосподарскі роботи вже почалися у промисловому масштабі.
Нашим військам вдалося відтиснути ворога на кілька кілометрів від населених пунктів. Проте ворог цього тижня використовував в районі Лебединського гаубиці калібру 152 міліметра та вперше від початку року - танки.
"Наміри ворога пов'язані із ситуацією із виборами президента України. Підживлювання військових дій на лінії зіткнення. Ми до таких дій абсолютно готові. Ми підготували всі дії оперативної побудови та бойового порядку бригад, які обороняються у першому ешелоні, даючи адекватну відповідь із самого початку активних дій ворога йому продемонстрували рішучість наших намірів", - заявив Сергій Наєв, командувач Операції Об'єднаних сил.
Ворог відкинутий на кілька кілометрів звідси. Ситуація поліпшилися, але небезпека не минула.
"Возможность жить спокойно. Солдаты здесь, армия здесь - уже спокойно. Если б никого не было. Это уже все мы прошли", - говорить Валерій, житель Лебединського.
