Під Горлівкою відбивають атаки диверсантів [ Редагувати ]

Про те, що окупанти від самого початку ігнорують оголошений кілька тижнів тому режим тиші вже давно кажуть і бійці на передовій. Вказують на постійні нічні атаки бойовиків і щоденні вилазки диверсійних груп. Підтверджують це і наші кореспонденти. Ігор Левенок відвідав позиції українських захисників на підступах до окупованої Горлівки. 

Війна окопна, виснажлива та підступна, яку час від часу називають перемир'ям. Це передова на околицях окупованої Горлівки. Супротивник закріпився на величезних териконах. По-армійськи - на висоті. Звідти поливає вогнем. Бійці кажуть - зараз це найнебезпечніша ділянка, яку обороняє їхній підрозділ.

"Провокації в більшості йдуть з великокаліберної зброї. Дуже влучно б'ють, в них тут пристріляно по наших позиціях. Ми так само відповідаємо, в залежності від того як наше командування нам дає вказівки", - говорить Юрій, військовослужбовець Збройних сил України.

Військові з новин дізнаються, як у Мінську раз у раз домовляються про припинення вогню на Донбасі. Обіцяють цілковиту тишу, але в них над головами - як свистіло, так і далі свистить. Щойно сутеніє починається "кордебалет".

"Где-то часов с восьми они начинают простреливать. Визивают нас на бой, чтоби отвечали. Они видно там меняються и вот как свежее мясо. Ну сила заходит так и начинают они там виделиваться", - говорить Василь, військовослужбовець Збройних сил України.

Удень трохи спокійніше, утім бійці від того не в захваті. Супротивник нахабно облаштовує вигідні позиції, щоб згодом вже звідти гатити по армійцях.

Нажаль, зум нашої камери не дозволяє зняти ворожі позиції, але через цей військовий оптичний пристрій їх чітко видно. І зараз я бачу, що бойовики якраз у цей момент облаштовують собі нові укріплення.

Нашим армійцям навіть пустити автоматну чергу - зась. Вогонь тільки у відповідь.

"Ну типу ми їх не чіпаємо, а вони нас не чіпають саме в цей момент облаштуванняце правильно, але ж треба враховувати той момент, що позиції в них розташовані краще ніж у нас".

До того ж російські найманці не сидять лише в окопах. Наші бійці цілодобово насторожі. Видивляються ворога, бо часто дрібними групами окупанти підкрадаються зовсім близько. І не для того, щоб привітатися.

"Диверсійна група у неї по-любому є своя мета. Розвідка, або ж припустимо, схопити того ж таки "язика" з нашого боку може бути реально. От чого вони й проходять", - говорить Едуард, військовослужбовець Збройних сил України.

Бійці кажуть - таких спроб з боку супротивника було чимало, остання в День українського прапора. Втім, жодна ворожа диверсія не мала успіху. Бойовики рятувалися втечею, іноді з убитими та пораненими.