Новий бюджет, зниження тарифів та укріплення гривні: що чекає на українців у 2020 році [ Редагувати ]
В п'ятницю, депутати взяли проект бюджету тільки до розгляду. І обіцяють - багато чого змінити. Те саме кажуть й у міністерстві фінансів. Мовляв, кошторис далеко не остаточний. Проте, чи можна його змінити суттєво?
В ефірі передачі "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер" Ірина Верещук - депутатка від фракції "Слуга народу" та представниця Уряду у Верховній Раді, та Тарас Козак - економічний експерт, обсудили ситуацію, яка склалася.
- Ірино, давайте почнемо з загального питання. Чи впевнені ви, що для схвалення бюджету навіть в парламенті вистачить голосів? Може, зараз це звучить трохи дивно. Проте, депутати вашої фракції вже у кількох принципових рішеннях підставили керівництво держави. От, скажімо, вчора при голосуванні за поправки до кримінально-процесуального законодавства - не вистачило голосів. Чи буде 226 "за" бюджет?
- Я впевнена, що 226 буде, буде навіть більше. Але за умови, якщо Уряд прислухається до тих рекомендацій, до тих ідей, які сьогодні є, і законопроектів, які б допомогли повірити, що бюджет 2020 року буде бюджетом розвитку, а не реалістичним, збалансованим і вчасним, як зараз ми його характеризуємо.
- За вашою оцінкою, як у процесі розгляду бюджету може змінитися розподіл державних видатків? Скажімо, чи реально направити більше коштів на соціальні виплати? Хоча б на ті ж субсидії. Видатки на субсидії поки менші, ніж торік, хоча сумнівно, що реальна потреба у субсидіях стане меншою.
- Так, але ми зараз проведемо часткову верифікацію, де побачимо ті мертві душі, де зможемо дійсно персоніфікувати субсидії настільки, щоб вони потрапили до рук та допомогли тим людям, які найнезахищеніші. Якщо буде потреба до збільшення, - вже це питання розглядалось у Кабінеті міністрів.
- Пане Тарасе, в цьому році знову головний напрямок державних видатків - повернення і обслуговування боргу. Це сотні мільярдів гривень. Просте питання: скільки років ще Україні доведеться такі шалені ресурси витрачати на борг?
- Це не тільки зовнішні борги, це і внутрішні борги. Цифра вказана загалом. Вона дуже велика, але треба розуміти, що ці кошти виплачуються не з податків. Ми беремо нові позики і віддаємо старі. Тобто, на рівень життя це практично не впливає.
- А чи є у держави додаткові можливості для наповнення бюджету? От, скажімо, за часів минулої влади багато говорили про контрабанду та тіньову економіку. Навіть називали суми на рівні п'яти мільярдів доларів щорічно - мовляв, саме стільки втрачає бюджет від контрабанди та корупції на одній тільки митниці. Стара влада пішла, а от нових надходжень до бюджету від боротьби з сірими схемами чомусь не видно. Як ви це пояснюєте? Та скільки насправді грошей можна було б додати до бюджету, якщо б держава закрила хоча б найбільші корупційні схеми?
- Ще нова влада не поставила всіх своїх людей на посадах. Тільки сьогодні реформа ДФС: розділення на митницю і на податкову службу. Служба тільки формується. Поки що працює стара ДФС, старі люди на тих же посадах. Це питання часу.
- Ірино, одне з головних побоювань людей - це тарифи. На виборах майже всі обіцяли тарифи знижувати. Зараз новин з цього приводу якось немає. До чого готуватися? До чергового підвищення тарифів? До того, що їх усе ж знизять? Чи зменшувати Уряд точно не буде і залишить тарифи на тому рівні, який є цієї осені?
- Людям готуватися до 28-29 вересня, коли буде презентовано програму Уряду, в якій буде показано основні напрямки розвитку нашої економіки і показано, за рахунок чого, і наскільки буде знижено тарифи. Те, що вони будуть знижені - не викликає сумніву. Ця ціна непосильна для наших людей. Я не можу сказати цифри, бо це буде некомпетентно.
- Тарас, що буде далі з доларом? От у проекті бюджету закладено курс 28 гривень за долар. В обмінниках зараз - лише 24 за долар. Ви впевнені, що гривня так впаде? Та як це вплине на ціни?
- Цей рік нетиповий. Ми звикли, що на початку осені гривня падає, долар укріплюється, 28-29 грн. Цього року такого немає, бо ми маємо дві нетипові речі. Перше - це дуже велика кількість іноземців купляє українські боргові папери, їм подобається дохідність з них. Друга - дуже хороша кон’юнктура, дешевий газ і нафта. Тому в країну поступає більше валюти і виходить менше. Тому, пропозиція валюти велика і падає курс. До кінця року гривня ще може ще посилитися. Якщо уряд відкриє ринок землі наступного року, ми зможемо побачити курс в 23 грн, а то і 22 грн.