На передовій Донбасу військові готуються до Різдва під свист куль [ Редагувати ]

За минулу добу на Донбасі двічі порушували режим тиші. Наших військових обстрілювали з гранатометів та стрілецької зброї. Найгарячіше було біля Новотроїцього. Більше про ситуацію на передовій - розкаже Ігор Левенок. 

Передова в районі Авдіївки. Вузенькою стежкою, крок-у-крок прямуємо до нульових позицій армійців. Ділянка фронту неподалік Донецької фільтрувальної станції. І хоча ворожа артилерія наразі сюди не б'є, зате кулі свистять та ось такі смертоносні сюрпризи прилітають ще й як.

"Применяют стрелковое озброєння, ручні противотанкові гранатомети, ВОГ-25 підствольний. Днем два-три раза - это стабильно прилетает. Если исходить из напруженості, то становище не напружене, но все-равно нервы щекочуть и не особо это хочется", - говорить Олег, військовослужбовець збройних сил України.

Колись тут точилися запеклі бої з танками та артилерією. Ворог намагався відкинути наших армійців від ДФС, над якою українські солдати встановили вогневий контроль. Та зусилля найманців успіхом не увінчалися. Але й цілковитої тиші тут нема й не було жодної доби.

"Такої доби, щоб було - ні. Працюють їхні снайпери, працюють крупнокаліберні кулемети, працюють АГСи - це гранатомет станковий. А так щоб абсолютної тиші тут ні одної ночі не було. На ближчих позиціях, які ближчі ніж ми хлопців обстрілюють гранатометами. По нам трохи прилітає, ну то таке", - говорить Микола, військовослужбовець збройних сил України.

"Я вже тут п'ятий год. І що? І нічого не міняється. Я вже в армії сім років. А скільки вам років? Двадцять шість. - А воюєте? - З п'ятнадцятого", - говорить Ярослав, військовослужбовець збройних сил України.

Авдіївська "промка". На стіні зруйнованого будинку бачимо ось такий малюнок. А за кілька метрів, на позиції, зустрічаємо його автора. Олександр чепурить різдвяну ялинку і скромно відповідає: сам не художник.

"Нет, это так просто натхнення было и все. На одной стенке нарисован трезубец и флаг малиновый - это как бы флаг Збройних сил і флаг України. А на другой город Авдеевка, въезд в город Авдєєвку, що військові охороняють його. Військовослужбовці плюс флаг і шеврон бригади. - А це у вас Тарас Шевченко? - Так це Шева, просто у нас тоді одного бійця не хватало, то я домалював і він постійно дежурить", - говорить Олександр.

Солдати певні, вони тут, в окопах готові до всього. Є зброя, є забезпечення. У багатьох за плечима досвід ще тих гарячих боїв на початку війни. Кажуть, агресора не бояться.

"Впевнено ідемо в новий рік, з новим настроєм вперед, звісно чекаємо, щоб не було вистрілів, щоб не було двохсотих, трьохсотих наших побратимів. Хочеться вірити в краще і ми йдемо тільки вперед", - говорить Артур військовослужбовець збройних сил України.