Французи перетворили базу субмарин на музей мистецтва [ Редагувати ]
Новий арт-центр називається "Басейн світла"
Найбільший у світі музей цифрового мистецтва відкрили у французькому місті Бордо. Установу розмістили на колишній базі підводних човнів часів Другої Світової. Як художники перетворили історію на сучасний арт-об'єкт - дивіться далі.
Новий арт-центр називається "Басейн світла". Його створили піонери так званого "заглиблювального" мистецтва, коли людина стає частиною інсталяції.
Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":
Це магічний простір. Він поєднує бетон, велич, воду і відображення.
У "Басен де Люмье" заглиблюєшся буквально, ще кілька років тому це була база підводних човнів. Звели її німці після вторгнення у Францію під час Другої світової.
Матьє Марсан, історик:
Тут розмістили флотилію із сорока трьох субмарин. Базу відкрили 13 травня 1943, вона діяла два роки.
Човни належали військово-морським силам фашистського режиму Італії. Підрозділ виконував операції проти союзників в Атлантичному океані. База витримала бомбардування британців, а після війни - спорожніла. Шістсот тисяч кубометрів залізобетону, хоча й пошарпаного часом та історією, руйнувати невигідно. Музей із застосуванням новітніх технологій став чи не найкращим перевтіленням
Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":
Коли ми вперше прийшли сюди, то зрозуміли, що просто зобов'язані працювати саме тут. Це було ніби просвітлення, ми точно знали, яку саме виставку тут відкрити.
ле завдання виявилося не з легких, адже приміщення має незвичне планування, до того ж - вкрай вогке. Тому щоб пристосувати електроніку, довелося вирішити одразу кілька інженерних проблем. Завдяки технологіям найяскравішими тут видаються полотна австрійського художника Густава Клімта
Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":
Його роботи пасують до масштабного простору, тому що Клімт власне створював їх як мурали на стінах будинків. Крім того, він новатор, як і ми.
Саме Клімту, а також німецькому художнику Полю Кле і присвятили першу виставку у "Басейні світла". Проект коштував 14 мільйонів євро. Аналогічний, але менш масштабний арт-центр, автори торік відкрили у Парижі.
