Не солодке життя пасічників: чи залишиться Україна експортером меду? [ Редагувати ]
Чи залишиться Україна одним із найбільших експортерів меду у світі? Без перебільшення, стратегічна для держави галузь зараз занепадає. Бо пасічникам стає невигідно займатися цією справою. У чому причина?
Чи годуватиме Україна медом світ, і чи буде сама із медом?
Карпатських бджіл Іван Олексій із села Барбова поселив на своєму городі 5 років тому. Починав із пари сімей. Нині у вуликах майже 70 бджолиних сімейств.
Іван Олексій, житель села Барбово:
Отут меду наносили собі зверху - це для них дуже типово.
Іван називає себе пасічником-любителем. Отримує мед з акації, липи, різнотрав'я. Колись найбільший врожай був 40 літрів. Цьогоріч не знає, чи буде 20.
Іван Олексій, житель села Барбово:
Меду, загалом, на рамках багато, але однак його на цей час не дуже можна відкачувати, тому що вони його ще повинні "законсервувати".
Лідер серед світових експортерів меду Україна цьогоріч може втратити свої позиції. Минулого року ми були на третьому місці. Та зараз нас обійшла Аргентина.
Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України:
Сезон-2020 для бджолярів видався абсолютно невдалим.
Володимир Лях, пасічник, голова Асоціації пасічників Закарпаття:
У минулі роки у цей час відкачували мед.
А це вже пасіка бджоляра-професіонала. У родині Володимира вже не одне покоління пасічників. Скільки бджолиних сімейств нині в його господарстві - може лише припустити. Але великої кількості меду цьогоріч теж не чекає - все через погану погоду.
Володимир Лях, пасічник, голова Асоціації пасічників Закарпаття:
Мед цього року? Поки що не було нічого, дуже важкий рік. Не знаю, як буде далі, але поки що пасічники всі купують цукор.
Закарпатський мед завжди був на вагу золота. Бджоли збирають його з гірських трав, лісової малини, липи, акації. Та й гербіциди в регіоні майже не використовують. Тож, мед - екологічно чистий, дефіцитний і дорогий. Але заробити на такому меді, кажуть пасічники, важко. Неналагоджена в області система збуту. Тож більшість пасічників Закарпаття заробляють розведенням і продажем бджіл.
Володимир Лях, пасічник, голова Асоціації пасічників Закарпаття:
Карпатська бджола - не агресивна, миролюбива, спокійна. Нашу бджолі всі люблять. Поглянемо, чи працюють матки - ось тут матки немає, кудись полетіла і не повернулася, і таке буває. Ось тут вона є, бачите - така темненька.
Якщо у карпатських регіонах мед бджоли несуть з гір, то в інших - збирають у полях, а їх фермери кроплять токсичними пестицидами - смертельними для бджіл. І якщо не зупинити це, попереджають експерти - гіркий смак медової кризи відчує кожен українець.
Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України:
Якщо минулого року ми поставили близько 57 тисяч меду і в скарбничку України привнесли 110 млн. доларів, то все це сприяло стабілізації нашої державної одиниці. Якщо цього року не буде таких надходжень, то наш споживач, громадянин заплатить підвищенням гривні - вона подешевшає і стабілізуючого інструменту, як експорт меду - не буде.
У порівнянні з минулими роками кількість компаній, які працюють на експорт, скоротилась удвічі. А про збитки самих бджолярів годі й говорити. Доводиться шукати нестандартні джерела заробітку. Так, родина Переста облаштували медовий музей-магазин у власному будинку. Виробляють і продають тут медову косметику, ліки, настоянки.
Василина Переста, пасічник:
Ми поставили для наших гостей вулик і медогонку, щоб вони побачили як виглядає вулик і як може відкачуватися мед. Навіть можуть самі спробувати.
Проте, цього року тут теж не сподіваються на великі прибутки - через карантин туристів немає. Внутрішній ринок меду теж особливих перспектив не обіцяє. Хоча й зараз тут продають минулорічний мед за цінами 2019 року.
Самое дорогое - это пол-литровое акации, где то 100-120 грн.
Та солодке лікувальне коштуватиме так недовго. Щойно з'явиться новий мед, зміняться й цінники.
Сергій, продавець:
Ті ціни, які ви бачите - вони тимчасові. Підвищаться.