У пошуках стратегічних партнерів: чого не вистачає українським авіабудівникам [ Редагувати ]

Керівництву країни потрібно терміново прийняти рішення про модернізацію літаків часів Радянського Союзу, або про початок роботи з нашими партнерами щодо використання авіаційної техніки країн НАТО, - про це заявив заступник секретаря РНБО генерал-майор, Сергій Кривонос. Він нагадав, що літаку, який впав на чугуївському аеродромі, було 43 роки. І ця трагедія стала ще й іміджевим ударом по українській авіаційній промисловості, потенціал якої не використовуємо.

Що заважає вітчизняним авіабудівникам скористатися цим потенціалом?

Загалом таких літаків АН-26 було вироблено майже півтори тисячі у ще у Радянському Союзі. Вироблялися вони у сімдесятих-вісімдесятих роках минулого сторіччя. Крайній, як кажуть авіатори, вийшов зі стапелів ще 1986 року. Багато з них розібрані з того часу або загинули в катастрофах. А ось цей став пам'ятником української могутньої авіаепохи - АН-26 у Київському музеї авіації.

З набуттям незалежності Україні дісталося три тисячі військових - бойових та військово-транспортних літаків. Наразі, за оцінками профільних експертів, - в українських ВПС залишилося близько 200 суден всіх типів: винищувачі, транспортники, вертольоти.

Олег Стариков, експерт з питань оборони та безпеки:

Виновато все бывшее руководство Министерства обороны, которое не только не восстанавливало авиацию - они делали все возможное, чтобы продавать авиацию по линии военно-технического сотрудничества. И деньги, которые поступили от продажи, шли не на восстановление нашей боеготовности, а шли непонятно куда.

Лише з початком визвольної війни на Сході України почалося відновлення української військової авіації. Піднімали у небо як могли судна, що десятиліттями стояли на аеродромах. Вже шість років, як наші літаки та вертольоти постійно ремонтуються і літають. Однак, приміром, ІЛ-76 відновити надто складно. Ресурс вичерпав. Комплектація з Росії. Інакша ситуація з тим самим АН-26.

Валерій Романенко, експерт з питань авіації:

З АН-26 проблем немає. Літак спроектований в Україні, випущений у Києві, ремонтується у Києві, завод-виробник у Києві, виробник двигунів у Запоріжжі - з цим літаком проблем немає, незважаючи на похилий вік цього літака.

З півсотні АН-26 ще досі літають в арміях країн НАТО. Але натівські АНи ретельно модернізують.

Валерій Романенко, експерт з питань авіації:

А що робити? Треба робити ремонт літаків, згідно регламенту. І звичайно почати модернізацію, бо зараз наші машини не відповідають сучасним характеристикам.

Олег Жданов, військовий експерт:

Если срок службы АН-26 - 20 лет, и через 20 лет ему положен капремонт, а после капремонта - еще 10 лет, и после этого положена свалка или кладбище самолетов, а у нас игнорируют возраст - говорят, он же железный, может летать.

Вихід із ситуації - закупівля ВСУ новітніх військово-транспортних АН-178. Він на третину з українського устаткування. Дві третини зі США. Але наразі відомо лише про наміри! щодо відновлення серійного виробництва.

Єдине державне замовлення, яке ДП "Антонов" отримало за 28 років, був середній військово-транспортний літак АН-70. Він був прийнятий на озброєння у 2014 році, але ця програма не отримала розвитку через розрив коопераційних зв'язків з РФ. Минулого року з Міністерством внутрішніх справ України було підписано "Меморандум про постачання літаків АН-178".

За офіційними даними, зараз в Україні експлуатують 53 таких АН-26. Їх вік від 35 до 48 років. Необхідність корінної модернізації та оновлення українського військового авіапарку перезріла. А без цього українським військовим транспортникам буде місце лише в музеї.