Ворог застосував на Донбасі бойові безпілотники [ Редагувати ]

Вісім ворожих обстрілів зафіксували на східному фронті за добу. Неподалік від Світлодарська та Золотого підрозділи супротивника застосували гранатомети та великокаліберні кулемети, а біля Пісків - стрілецьку зброю. У напрямку Майорського двічі вчиняли дистанційне мінування, а поблизу Павлополя лінію розмежування перетнув безпілотник окупантів. Українські вояки застосували проти нього засоби радіоелектронної боротьби.

Провокації на фронті не припиняються ані на день. Сьогодні ворог обстрілював наших військових поблизу Новозванівки на Луганщині та біля окупованої Горлівки. Окрім того, противник і далі кидає в бік українських позицій заборонені протипіхотні міни.

Бліндажі бойовиків у зоні прямої видимості, залишки реактивних гранат, що прилітають по окопах - то тут, то там... Це - передові позиції в районі окупованого Желобка на Луганщині.

Віталій, військовослужбовець Збройних сил України:

Були одиночні постріли, були черги, провоцирують як обично. Відкривають вогонь щоб подивитися на вогневі точки, чи ми не заснули.

Але це ситуація буденна. Що незвичне - так це пересування ворожої техніки, яке відбувається тут протягом останнього тижня.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Збільшилось кількість безпілотних літальних апаратів, щось вишукують. Збільшилась кількість постів спостереження, копають капоніри під техніку, ночами чути як переміщується техніка - не одиночна, а колонами. Буває що прямо тут розвантажують з тралів, бо бахкає і лязгає.

Доки працюємо, дізнаємося, що разом з Віктором тут воює його молодший брат Василь. У свої 22 роки Василь на фронті вже четвертий рік. Уперше на передову хлопець намагався потрапити ще у 2014 році, коли був неповнолітнім. Приховавши свій вік, пішов у добробат. Але там його викрили.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Я проговорився сам, і ще я потрапив у групу до побратима свого брата, з яким вони воювали і пройшли Майдан. Через це мене відправили додому.

Через два роки хлопцеві виповнилося 18 років і він підписав свій перший контракт. А потім і старшого брата залучив.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Він виявив бажання повернутися, а я йому кажу: йди до мене, і він підписав контракт. Він - мій старший брат, і я пам'ятаю що він з дитинства поруч і допомагає мені і захищає весь час.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Це спонукає більш відповідально відноситися до служби. Бо я не просто зі своїми хлопцями - я із братом кровним. А кров - не вода.

Тепер так і служать, у буквальному сенсі, прикриваючи один одного від ворожого вогню та випробувань фронтового життя.