"Оскар" для кочівників: всі подробиці головної кіноцеремонії року [ Редагувати ]
"Оскар", якого не чекали. У Лос-Анжелесі напередодні відбулась одна з найбільш незвичних за багато десятиліть церемоній. Організовали її не в театрі, а на вокзалі. І вибір володарів кінопремії теж багатьох здивував. Хто переміг? І що довів цьогорічний "Оскар"? З Лос-Анджелеса розкаже Дмитро Анопченко.
Про цю церемонію тепер сперечатимуться до хрипоти. І глядачі і кінокритики розділені. Хтось каже на новому місці "Оскар" втратив всю урочистість. Мовляв, цей ефір (а декорації для нього і дійсно розгорнули у залізничній станції, максимально обмеживши кількість запрошених) вже не нічим не нагадує вручення головної кінопремії світу.
"Бідно, скупо, нудно". Інші навпаки, у захваті - кажуть, "камерно, але затишно". І "Оскару" давно вже треба було позбутися непотрібного пафосу, стати простіше і ближче.
В Голлівуді відверто кажуть те, що цього року взагалі вдалося провести церемонію; що зустрілися не онлайн, не через інтернет, а особисто, це вже диво. Втім і через довгий карантин і відсутність нових фільмів, і через нові расові квоти скоріш за все станеться так, що вибір кіноакадеміків людям не сподобається. І на фільми, які отримали знамениту статуетку, глядачі в кінотеатри нажаль не підуть.
І це справедливо навіть щодо володаря "Оскару" за найкращий фільм. Картини Хлої Чжао "Земля кочівників". Стрічка максимально життєва навіть більшість ролей грали не професійні актори, а заробітчани, які кочують зі штату в штат. Це ідеальна формула оскароносного фільму - історія однієї людини, яка наодинці переживає всі труднощі сучасного світу і водночас залишається свободною. Але, при всіх плюсах, це явно не той фільм, на який піде глядач.
За роль в цьому фільмі Френсіс Макдорманд (вона стала "найкращою актрисою") отримала свій третій "Оскар"(до цього - у неї вже були статуетки за "Фарго"і "Три білборди").
Ентоні Хопкінс (він - найкращий актор) отримав свого другого в житті "Оскара". Перший був у далекому 1992, за "Мовчання ягнят". Що цікаво, дві акторські номінації оголосили останніми, по суті - підкресливши, що вони тепер головні, а зовсім не "найкращий фільм", як було десятиліттями.
Ну, а серед переможців в решті номінацій, так багато фільмів, які точно не зберуть касу і навіть лідерами онлайн-переглядів теж не стануть. Проте є актуальними і (це зараз найважливіше для Голлівуду) - політкоректними бо розповідають, наприклад, про поліцейське насильство щодо чорношкірих чи про боротьбу афроамериканців за свої права.
Нові расові квоти кіноакадемія теж витримала повністю. 1151 афроамериканців показово - і це політичний жест - відзначили в рази більше, ніж зазвичай.
Джонатан Кунтс, професор кіношколи Університету Каліфорнії:
Кіноакадемія все більше займає політичну позицію. І все ближче до відстоювання певної "політичної лінії"- аніж нагородження фільмів успішних та популярних.
І це не єдина зміна. Відчуття, що цього року ми побачили інший "Оскар" не тільки через коронавірус. Але і тому, що Академія втомилася поєднувати прогресивність з консервативністю і свідомо почала відмовлятися від традицій, які до цього тут вважали непорушними. А вони, і у тому, якою має бути церемонія. І, головне, у критеріях вибору номінантів та переможців. Які готові змінити навіть ціною втрати рейтингів і симпатій значної частини аудиторії.