Негода перетворила передові позиції на Донбасі у суцільне болото [ Редагувати ]

Передову на Донбасі поливають дощі. А позиції ЗСУ ще й свинцевий град.

На передовій задощило. З початку тижня тут на Донбасі щільно йдуть травневі грози. Зараз почався обстріл, краще сховатися.

Так звані "сталеві" опади теж трапляються. На відміну від нас, кореспондентів, вояки на такі простріли уваги майже не звертають.

Позивний "Десна", військовослужбовець Збройних сил України:

Це просто обстріл на ураження, чи присутність? - Та ні, таке аби було.

Це - передові позиції навпроти околиць окупованого Донецька. Між армійськими окопами та укріпленнями бойовиків - дистанція невелика. Останній відчутний обстріл тут був уночі. А по сусідніх позиціях гатили з важких та автоматичних гранатометів.

Позивний "Іваха", військовослужбовець Збройних сил України:

Десь близько 12 ночі стріляли з кулеметів і стрілкотня. Тут не буває, що стріляють виключно вночі чи вдень. Вони і вночі і вдень стріляють.

Однак нинішня погода для вояків - гірше, ніж обстріли. Всюди - суцільна багнюка. Окопи перетворилися на болото, а ті, що в низинах - на повноводні струмки.

Позивний "Іваха", військовослужбовець Збройних сил України:

Тяжкувато, тому що дощ, погода, тяжко передвигатись. - На моральний стан не давить? - Ні, нормально.

І справді, цих бійців зливою не налякати. Більшість з них пішла воювати ще за мобілізації, з перших боїв. Хтось залишився, а хтось, як цей хлопець, повернувся додому, створив сім'ю, і знову на передову. Мотивовані, досвідчені ветерани.

Позивний "Іваха", військовослужбовець Збройних сил України:

Побачив, що противник починає, знов агресію, - і повернувся сюди, на фронт. Казали - не йди, ти вже був раз, вистачить. Але, розумієте, те що дружина казала - ну, вона мене зрозуміла. Зараз рідні і близькі підтримують мене.

А з такою підтримкою тилу можна воювати аж до остаточної перемоги над ворогом.