Абітурієнти України масово провалили екзамен з математики: чому так сталося? [ Редагувати ]
Якщо математику називають царицею наук, то цьогоріч вона втратила третину українських підданих. Провалений екзамен! Кожен третій випускник - не знає математики! Такими заголовками останні кілька тижні рясніє інтернет. ЗНО з математики не склав кожен третій абітурієнт. І це найгірший результат за останні роки. Батьки "всіх собак вішають" на карантин і дистанційку. Випускники на надто складну програму.
А уряд на вчителів, які не вміють зацікавити дітей. В чому ж причина насправді? Наша Яна Танчак узяла тести з математики і пішла з ними... в люди. Результати вуличного екзамену - дивіться далі.
Інститут міжнародних відносин. Києво-Могилянська академія розглядаю і економічний факультет Шевченка.
Випускниця Єлизавета обирає, в який із цих престижних вишів подавати документи. Зовнішнє незалежне оцінювання дівчина склала на понад 190 балів. Та найважче Лізі далася - математика.
Єлизавета Фролькіс, абітурієнтка:
Я ніколи не була ні в математичній групі, ні в математичній там гуртки не відвідувала тому мені потрібна була додаткова підготовка.
І в результаті математику Єлизавета написала на 194 бали із двохсот. Бо цілий рік дівчина двічі на тиждень ходила на підготовчі курси. Оскільки в школі, каже, її вважали слабкою:
Єлизавета Фролькіс абітурієнтка:
В нас була дуже класна вчителька вона дійсно професіонал своєї справи, але ж знову таки проблема в тому, що вона приділяла увагу лише сильним учням більше і якщо вона поставила тобі такий ярлик в математиці, що ти слабкий то це тягнулося повністю до 11 класу, на жаль.
Упереджене ставлення вчителя до учня, недостатня самовіддача педагога або, банально, низька компетентність. Причини можуть бути різними, та результат - один: зараз бум на курси з підготовки до ЗНО поза школою.
Антон Острогруд, керівник підготовчих курсів до ЗНО:
Дивлячись на наш багаторічний досвід низькі бали мають учні майже зі всіх предметів.
Антон Острогруд - керівник одних із таких навчальних курсів. Каже: готувати дітей до ЗНО шкільних вчителів майже не беруть.
Антон Острогруд керівник підготовчих курсів до ЗНО:
Ми шукаємо крутих студентів - це може бути бакалаврат, аспірантура - в першу чергу вони повинні бути фанатами свого предмету.
А ще мати високий бал із тестів. Бо, хоч як це парадоксально, їх скласти можуть не всі шкільні вчителі!
Антон Острогруд, керівник підготовчих курсів до ЗНО:
Печальна є статистика приблизно з однієї тисячі вчителів, які складають тест зі свого предмету - проходять десь приблизно тридцять-сорок.
На підготовчі курси ходив і випускник Ілля з Харкова. Розповідає - найгірше він склав ЗНО з української мови та літератури.
Ілля, абітурієнт:
Потому что я его почти не учил и учил усердно только в последнем году.
А от із математикою проблем в Іллі не виникло.
Ілля, абітурієнт:
В этом году математика была очень легкая - основные задания, четветая часть да, там сложненькое было.
Легка чи ні, але результат плачевний. Тести з математики провалив кожний третій випускник!
Результати ЗНО з математики настільки вразили суспільство, що українці в соцмережах одне за одним заради інтересу почали складати цьогорічний тест. Діляться своїми результатами й запевняють - завдання прості. Спробувати свої сили вирішили й ми, але не самі, а разом із жителями столиці.
Та ні, щоб вся країна знала, що я не знаю математики.
Складати іспит на камеру - готові не всі, але ми наполегливі. І сміливців таки знайшли:
Три хвилини получається, зараз перевіримо, правильний результат. Задания такие, на самом деле, не такие уж и сложные, как для ЗНО.
Завдання справді нескладні. Ну от, приміром, перше: 6 конвертів коштують три гривні. Скільки таких конвертів можна купити на 12 гривень? Або ось треба визначити найбільший кут паралелограма.
Вуличне ЗНО з математики - навіть спільними зусиллями ми... не склали. Правильно виконали лише 6 завдань. І не набрали мінімальних 10 балів. Зрештою, як і третина всіх випускників. І це - найгірший результат за останні кілька років.
Після скандалу освіжити й перевірити свої знання з математики вирішив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Пройшов. Хоча за освітою він філолог. Чому ж нинішні школярі не знають математики? Каже: причина - не в дистанційці, а в системних речах і відсутності мотивації:
Сергій Горбачов, освітній омбудсмен:
Це результат багаторічної практики, коли були програми перенавантажені, коли дітей напхали абсолютно незрозумілою інформацією. Це результат того. що наша програма з математики є дуже абстрагованою вона відірвана від життя діти не розуміють на що їм вивчати математику і навіщо вона їм далі в житті знадобиться.
Екскурсію своєю школою нам проводить шестикласник Лука. Щодня в хлопця по чотири уроки.
Лука, школяр:
Математика це типу вона йде по 2 - по 45 хвилин тому що це вона велика і потім англійська і типу зарядка і різні блоки бувають в різні дні і так само математика в один день, другий день сошиал сайнс, третій сайнс просто, третій мова.
Це школа нового формату. Тут навчаються діти з першого по дев'ятий класи. У них немає шкільного дрес-коду, назви уроків відрізняються від звичайних, а ще тут не побачити парт і не почути дзвоника. А правила можуть встановлювати учні, бо їхні потреби - найголовніші. Однокласниця Луки, Софія, розповідає - в перший клас пішла до звичайної школи. Там провчилася рік.
Софія, школярка:
По-перше там нас не дуже вчили, кричали вчителя, мені там в цілому енергетика не подобалась. І взагалі, там навчання інше ставлення до дітей і як на мене ну мені там просто дуже не подобалось.
Фундаторка школи нового формату - Анастасія Киреєва - розповідає: сучасні діти - інші, і їх потрібно вміти зацікавити. І дати відповідь на запитання "навіщо?"
Анастасія Киреєва, фундаторка школи нового формату:
Є мінус для тих, хто не готовий перебудувати свої підходи не працюють залякування, не працюють принижування, не працюють стимули.
Інший, альтернативний, підхід зараз пропонують переважно приватні школи. Але коштує це недешево. Та й справедливості заради, навіть у приватних закладах не завжди дають головне знання. Зрештою, як і не всі державні школи є слабкими. Утім, проблема української освіти системна. Дефіцит кадрів, низькі зарплати й помножений на нуль престиж педагогічної роботи. Плюс недосконалість самої навчальної програми. У профільному міністерстві проблеми визнають, але прогалин у знаннях школярів не бачать.
Роман Гладковський, представник Міністерства освіти і науки України:
Я б не сказав, що низький рівень, перш за все хотів сказати, що ЗНО це не є вимірювання якості нашої освіти з будь-якого предмету. Для вимірювання якості проводяться міжнародні моніторингові дослідження такі, як РІСА, тільки вони дають визначити рівень знань учнів і систему освіти тієї чи іншої країни.
Та от саме дослідження PICA, про яке говорять у Міністерстві, не на користь їхніх слів. Рівень знань українських школярів промоніторили у 2018 році. І ще тоді підтвердили із математикою геть погано. Базові знання мають лише 64 відсотки учнів. Це механіко-математичний факультет Київського національного університету Шевченка. Декан непрямо підтверджує результати дослідження.
Оксана Безущак, декан механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:
Якісний рівень ми очікуємо, що він буде гірший ніж попередній роки, але, тим не менш, я все-таки сподіваюсь, що психологічно ми зможемо переналаштувати дітей тому що діти в нас насправді талановиті.
А ще Оксана Безущак каже: математика зараз - не надто популярна. Тож факультет осучаснили. Тепер тут навчають майбутніх айтішників, бізнес-аналітиків і статистів. Та повернімося до результатів цьогорічного ЗНО. Крім математики, у багатьох виникли проблеми з історією. Тести не склав кожен п'ятий. Із іншими предметами впоралися краще. Та все ж зрозуміло: поки що ситуація з освітою далека до відмінної оцінки.