Реве та стогне Дніпр отруйний: хто вилив у найбільшу річку України хімікати та ртуть? [ Редагувати ]
Гербіциди, фосфати та важкі метали - кадмій, нікель, ртуть... І все це у великій кількості є у воді, яку п'є більше як половина українців. Про те, що стан найбільшої річки країни Дніпра - катастрофічний останнім часом заговорили гучно.
Після того, як провели перевірку. І вона показала: діяти треба негайно, бо у Дніпрі масово гине риба, води - цвітуть, а річище - стрімко міліє.
Богдан Вербицький вплав вирушив у рейд Дніпром - аби на власні очі переконатися, наскільки ця проблема масштабна.
Реве та стогне... А ще міліє та цвіте...
Ну, посмотрите, водоросли везде плавают.
І не лише вони! Що приховують води Дніпра?
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
Це страшно собі уявити, що знаходиться в Дніпрі.
Дмитро Байраченко, начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства:
По 161 показнику були встановлені забруднення в річці Дніпро.
Які саме? І до чого це може призвести? Ми провели власний рейд - від Києва....
Таких підприємств - десятки. Он воно, і далі, далі, далі.
...До Запоріжжя!
Ми бачимо, навіть тут вже мертва рибка.
Чому вона масово гине? Чи можна купатися в Дніпрі? І головне, чи можна брати з нього воду?
31, 32, 34 - літо, столиця розпеклася не на жарт. І киянам, звісно, до таких температур не звикнути, тож рятуються або біля Дніпра, або в Дніпрі.
Або приймають душ. Воду, до речі, забирають теж звідси - з Дніпра. 70 відсотків України використовує води його басейну, який забруднюється, міліє, цвіте. Загалом, стан води в ньому, м'яко кажучи, "мутний", а прозорістю тут навіть не пахне.
"Аромат" Дніпра ми відчуваємо навіть тут, на березі Оболонської набережної. Ірина зі своєю донькою тут від ранку. Мала від прохолодної річки у захваті, а мама уважно стежить, аби вона води випадково не ковтнула.
Ірина, киянка:
Небезопасно, много пластика. Просто выходим с ребенком, так чтобы посидеть, поиграть.
Христина, киянка:
После купания обязательно надо помыться. Это же все-таки не море, а речная вода.
В якій купатися цього тижня... не рекомендують. Усе - через поганий стан води. У ній забагато бактерій.
Дмитро Байраченко, начальник Управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства:
Підвищується температура води. Вони викликають цвітіння.
Це - кадри з Черкащини. Кременчуцьке водосховище поступово перетворюється на "водоростосховище". Синьо-зелені рослини розростаються дуже швидко. І "з'їдають" увесь кисень у воді.
Олександр Жежеря, начальник відділу іхтіології Черкаського рибоохоронного патруля:
Ми бачимо, що біля берегової лінії велике скупчення синьо-зелених водоростей. В таких місцях найчастіше і відбувається загибель риби.
Раніше ця "проблема" була локальної та сезонною. Та зараз - це "хронічна хвороба з загостреннями". Аби поставити точний діагноз - разом з ексочільником екоінспекції рушаємо в "круїз Дніпром".
Свою подорож починаємо зі столичного Гідропарку. Тут для відпочинку - всі умови: тут і пляжі, і готелі, і ресторани...
Єгор Фірсов, еколог:
Які не мають права робити скиди в Дніпро, але їх роблять. Увага, куди дівається каналізаційні води з того будинку? Ну, звичайно, вони стікають у річку Дніпро.
Загалом у річку стікають чотири мільярди зворотних вод.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
З них майже мільярд неочищених взагалі. І держава дозволяє це робити, бо штрафи, які платять, чи той екологічний податок за використання води - він є мізерним. Дощова каналізація взагалі без будь-якого очищення в усіх містах, це злітає в річку. - А що влітає? - Взимку солі, якими посипають дороги, протягом всього року - це пил і нафтопродукти, і свинець.
Усе це зливають через ось такі труби. До речі, під час нашого сплаву таких труб я нарахував близько десяти. А найбільш небезпечною речовиною є фосфати - вони, немов "дріжджі" для водоростей.
Єгор Фірсов, еколог:
Червень - липень Дніпро вже починає цвісти. Це нонсенс. Ніколи такого не було.
Але чому є зараз? Ми спитали в міністра захисту довкілля. Виявилося, все через "втому" очисних споруд. Бо більшість з них надто старі. І це взагалі добре, якщо вони в місті є.
Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля України:
В більшості наших населених пунктів просто не існує взагалі. Якщо ми беремо фосфати, то вони ефективно можуть запобігати потрапляння в річки цих сполук - десь на 30 відсотків.
Ми тим часом пливемо далі. І буквально натикаємося на ще одну проблему Дніпра.
Єгор Фірсов, еколог:
Ми в самому, скажімо так, центрі річки, центрі Дніпра. І на показнику у нас дані близько одного метра глибина. Навіть зараз вона сягає іноді 70 сантиметрів. І якщо ми зараз зупинимося і вийдемо, ну буде нам по пояс.
Тобто Дніпро стрімко міліє! Ще кілька років тому цих острівців з очерету та водоростей тут не було. А тепер з'являються по всій довжині головної водної артерії країни. Чому? По-перше - течія.
Єгор Фірсов, еколог:
Якщо її порівнювати, наприклад 10 років тому, і зараз - вона значно повільніша. Це означає, що зникає фільтрація.
Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України:
Це кліматична проблема більше. І ця проблема маловоддя, яку ми сьогодні спостерігаємо, це такі циклічні процеси.
Які "обтяжуються" ще й видобутком піску. І намивають його - всюди! Тільки у столиці подібних підприємств - десятки.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
Таке видобування - хижацьке видобування піску, призводить до руйнації всієї системи. Порушується гідрологічний режим. Течії Дніпра і приток.
Береги яких щільно забудовують. І висотками, і котеджами, як у легендарній Конча-Заспі. До речі, тут - стан води ледь не найгірший.
Єгор Фірсов, еколог:
Тут навмисно намивали ґрунт, пісок. До чого це призвело? Русло річки змінилося, води стало менше, русло стало вужче, течії немає, і звичайно всі шкідливі речовини вони саме сюди і замивається.
І так - униз по течії. Тобто, на всю прибережну Україну.
Пляж з видом на заводи. Це - Запоріжжя. Акваторія греблі Дніпрогесу. Спекотного дня тут завжди багато людей. І хоча вода тут постійно цвіте - місцевих це не лякає.
Что я думаю? Ну, думаю что, вон - пароходы ездят, но фильтры же стоят, очищают воду. Как-то в кране она течет. Купаетесь вы в ней, моетесь.
А ось екоактивісти в Дніпрі не купаються. Бо забагато знають.
Це перші ознаки мору риби, який починається, на жаль, в Запоріжжі та Дніпрі кожного року в липні-серпні.
Тетяна Жавжарова питанням екології Дніпра переймається вже не один рік. Жінка каже: якщо берег ще якось можна почистити від сміття, саму річку - складно.
Тетяна Жавжарова, екоактивістка:
На жаль, саме донні осади Дніпра і малих річок містять все-таки ртуть і важкі метали. Воно накопичується. На жаль, майже всі малі підприємства скидають стоки без очищення. Навіть великі підприємства далеко не всі очищують стоки так, як треба.
Це - Краснюк. Саме так у народі прозвали річку Суха Московка, що протікає центром Запоріжжя і впадає в Дніпро. Червоною вона стала від стоків, які скидали в неї майже всі промислові підприємства. Зараз неочищених стоків поменшало, проте вода та берег і досі червоні від металів.
Ну, во всяком случае, я не слышал, чтобы кто в Краснюке ловил и там травились или кому-то плохо стало.
Та, як не дивно, кажуть в управлінні водних ресурсів річок Приазов'я, за останній рік стан води Дніпра в Запоріжжі покращився.
Інна Рибалко, начальник відділу Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов'я:
У нас тут більша течія. Більше. Тобто, вона якось промивається трохи, скажімо так. А от уже коли взяти Каховське водосховище, то там звісно якість води може не дуже гарна. Дощі покращали цю ситуацію - поповнили як річку Дніпро, так і малі річки.
Те, що Дніпро - живий, кажуть і екоативісти. Втім додають: потребує негайного лікування. І дослідження.
Тетяна Жавжарова, екоактивістка:
Ми дуже сподіваємось, що Україна, підписавши угоду з ЄС, а останнім часом ще й зелений курс європейський до нього приєднуючись, почне поступово хоча б моніторити якісно стан води, стан Дніпра.
Стежити за станом води допоможе ось ця книжка - у руках міністра Абрамовського. Писати її й допомагали європейці.
Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України:
Це фактично проформа тих планів управління, які будуть до 2024 року по 9 річкових басейнах. Всім з них на контрольованій території плюс річки Криму. І такі плани дозволять потім приймати рішення: що робити, коли робити, в які сезони.
Раніше такого плану не було взагалі. Тобто, про системність підходу годі й говорити. А наявні програми просто не фінансували в повному обсязі.
Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України:
На капітальні видатки, на якісь капітальні заходи щодо відновлення, збереження, розчистки можливо, і екологічного оздоровлення дуже мало видатків виділялося. Фактично там 300-400 мільйонів з усієї програми.
А мали виділити 5 мільярдів. Вода - це насамперед ресурс. Якщо все працює правильно, то відновлювальний. Якщо ж система дає збій, ресурс вичерпується. І ріки просто зникають.