Олександр Лукашенко дав пресконференцію через рік після інавгурації [ Редагувати ]
У Білорусі минув рік із дня таємної інавгурації Олександра Лукашенка. Його легітимність не визнали ані в ЄС, ані в США. За цей період Лукашенко спробував придушити протести та опозицію, а також - мав кілька гучних скандалів. Зокрема, пов'язаних із Україною. Про головні події року так званого правління Лукашенка - в сюжеті Володимира Кулакова.
Це кадри торішньої таємної інавгурації Олександра Лукашенка. Тоді в Палаці незалежності церемонія відбулася без участі громадськості та навіть трансляції по телебаченню. А про дату проведення інавгурації не було відомо до останнього. І вже рік ЄС, США, Велика Британія, Канада, Україна та низка інших держав - не визнають Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Усе через фальсифікацію результатів виборів, а також - жорстоке придушення протестів, під час яких білоруси вимагали відставки Лукашенка.
Попри невизнання Олександра Лукашенка, фактично рік він таки керує країною. Через залякування та нелюдські побиття масові протести в Білорусі припинилися. Представники опозиції ж опинилися за ґратами або ж змушені були виїхати за кордон.
Через це світові лідери так зване правління Лукашенка назвали "режимом". Водночас ЄС, США та деякі інші країни запровадили щодо Білорусі санкції. Здебільшого персональні: проти Лукашенка й оточення. Однак у Євросоюзі вирішили вдарити потужніше й ухвалили секторальні, тобто економічні, обмеження.
А це вже кадри сьогоднішньої пресконференції. Її організували на роковини правління режиму Лукашенка. Під час пресконференції сам Лукашенко згадав протести, опозицію та вкотре звинуватив у всьому Захід.
Олександр Лукашенко, президент Білорусі (1994-2020):
Прежде чем вводить против нас какие-то меры санкционные - надо просто думать. Не хватать то, что наши "протестуны" беглые там из этих центров "лохушкинских", "тихушки" - хватают это. Мы это видим по тексту. И потом их текст то, что принимают в ЕС и Америке.
А також додав - мовляв, диктатором себе не вважає.
Олександр Лукашенко, президент Білорусі (1994-2020):
Гадостям, которые вы бросаете в мою сторону, типа "диктатура". Слушайте, для того, чтобы диктовать в мире, я вполне вменяемый человек - надо иметь соответствующие ресурсы. Поэтому я никогда ничего никому не диктовали и диктовать не буду.
Водночас у Литві опозиціонерка Світлана Тихановська теж організувала пресконференцію. Вкотре закликала посилити санкції проти Лукашенка.
Світлана Тихановська, білоруська опозиціонерка:
Ми не можемо мати справу з цим режимом. Це - нелегітимний президент. Він утримує владу лише завдяки насильству, катуванням і репресіям. Якщо хочете поговорити, то в Білорусі є інші представники, а не злочинці.
За цей рік Лукашенко пішов на конфронтацію із Заходом і на чергове зближення з Росією. Мінськ і Москва домовилися про створення союзної держави - нині уряди країн працюють над інтеграційними картами.
А от серед найрезонансніших справ інцидент із білоруським опозиціонером Романом Протасевичем. Літак ірландської авіакомпанії Ryanair, який прямував із Афін до Вільнюса, примусово посадили в Мінську. Протасевича, якого режим Лукашенка звинуватив у тероризмі, затримали.
Згодом опозиціонер дав інтерв'ю на білоруському держканалі та заявив - готовий співпрацювати зі слідством. Водночас низка ЗМІ заявила - найімовірніше, перед цим Протасевича катували. Нині опозиціонер перебуває під домашнім арештом і як завершиться його справа - невідомо.
Попри інцидент із білоруською легкоатлеткою Тимановською, яка не повернулася з Олімпіади в Токіо додому після критики Білоруського олімпійського комітету в соцмережах, убивство керівника "Білоруського дому в Україні" Віталія Шишова, в якому підозрюють саме режим Лукашенка, в Мінська також погіршилися відносини з Києвом.
Раніше Лукашенко вже доручив закрити кордони з Україною через нібито "контрабанду зброї", а сьогодні під час пресконференції особисто звинуватив українського президента в постачанні зброї та вибухівки на територію Білорусі, а також у підготовці так званих бойовиків.
А поки режим Лукашенка отримав новий пакет санкцій. Цього разу від Великої Британії. І стосуватимуться вони торговельної, фінансової й авіаційної сфер.