Бюджет 2022: уряд введе мінімальне податкове зобов’язання на земельні ділянки [ Редагувати ]

Пошуки додаткових грошей - завдання із "зірочкою" зараз і для урядовців, і для політиків. Експерти побоюються, що знову дефіцит бюджету покриватимуть із гаманців українців.

Показовим є "податковий" або як його ще називають "ресурсний" законопроєкт. І якщо його ухвалять, 30 мільярдів держскарбниці гарантовані.

Та чи можна піти менш радикальним шляхом? Питала Олена Логінова.

Прем'єрний показ "Бюджету-2022" відбувся! Уряд затвердив проєкт головного кошторису і презентував його парламенту. Але в тому, що він розтягнеться на серії, немає сумнівів. Показники - не влаштовують фракції. Тож до першого читання депутати вноситимуть поправки. А сам документ під куполом розглянуть у двадцятих числах жовтня.

Де взяти додаткові кошти? Експерти не виключають, що урядовці спробують знову залізти в кишені пересічних українців. І наводять за приклад податковий законопроєкт 5600. Його вже ухвалили в першому читанні. І він змінює механізм оподаткування на землю, нерухомість, видобуток надр.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Найстрашніші норми, які там залишаються - це розширення повноважень податкової служби на проведення перевірок і те, що б’є майже по кожному, хто володіє земельною ділянкою. Це так зване мінімальне податкове зобов’язання. Це буде стосуватися тих, хто має земельні ділянки за межами населених пунктів і чи то він їх використовує і вирощує якусь продукцію, чи ні, але уряд вважає, що така людина має платити мінімальне податкове зобов’язання і от за рахунок цих таких податкових новацій і таких більш жорстких регуляцій уряд планує зібрати 25-30 млрд.

Ділитися доведеться й аграріям. Продав урожай - заплати в скарбницю податок. Якщо заробіток становив понад 72 тисячі гривень на рік - відрахують 18% плюс 1,5% військового збору.

Ілля Несходовський, економічний експерт:

Цей закон, він був представлений як антиолігархічний, і якщо б в ньому залишили те, що стосується олігархів, то наврядчи би хтось був би проти. Проте дуже багато ініціатив, які прописані в цьому законопроекті стосуються звичайних українців або малого бізнесу, малого фермерства зокрема. Там нема позитивних моментів для українців, там всі моменти, це якраз є здорожчання окремих видів продукції, це погіршення адміністрування і так далі.

Але взяти гроші можна і з інших джерел, переконують експерти. І не таким радикальним шляхом. Приміром, нещодавно Рахункова палата заявила, що 33 млрд гривень можна закумулювати з податку на прибуток підприємств, акцизу на імпортні тютюнові вироби та рентної плати за користування надрами.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Рахункова палата презентує висновок, що виявляться в бюджеті не враховано доходів на 33 млрд. Співставляючи ці цифри, ми розуміємо, що якщо врахувати ці доходи, які рахункова палата їх побачила, а уряд їх не побачив, то не треба тоді підвищувати податки для всіх нас. Не треба підвищувати податки для, наприклад, власників землі, не треба знущатися над аграріями, не треба оподатковувати третій продаж квартири. І тоді фокус дискусії стосовно податків можна буде змістити на справді проведення податкової реформи і запровадження стимулів як для залучення інвестицій - як зовнішніх, так і внутрішніх. Щоби підприємства, які заробляють більше і вкладають ці кошти і інвестують могли отримувати певні преференції, і могли бути конкурентними.

Ілля Несходовський, економічний експерт:

Я би розглядав якісь ініціативи, щодо зменшення податкового навантаження на бізнес. Уже тривалий час бізнес говорить про суттєву шкідливість високого податкового навантаження на заробітню плату, зменшивши навантаження на заробітню плату, яке відбулося свого часу у 2016 році, коли зменшилась ставка єдиного соціального внеску призвело до того, що реальна заробітня плата українців стала суттєво зростати, а в цілому економіка показала високе економічне зростання.

Тепер податковий законопроєкт готують до другого читання, попереду ще багато поправок і зауважень - понад 11,5 тисяч.