Війна на Донбасі: Гранітне та Трьохізбенка зазнали найважчих обстрілів з часів 2014-15 років [ Редагувати ]

Україна має припинити використовувати назву безпілотників "турецький Байрактар". Це - позиція МЗС Туреччини. Бо після того, як українські військовики застосували цей дрон для знищення ворожої гаубиці, спалахнув скандал. Тож турки заявили: хоча вони літальний апарат і виготовили, відповідальності за його використання - не беруть.

Чому українським бійцям довелося підняти в небо ударний безпілотник? Наш воєнкор Руслан Смещук розкаже про тиждень на фронті.

Двоє полеглих військових, артилерійські удари по фронтових селах. Цей тиждень - був найнапруженішим у жовтні.

Отам пойма загорелась, и от там в огороде впала. А одна возле того дома - вон там дом одинокий. Они сейчас выезжают грузятся - и вот так пошло везде.

Це прифронтова Трьохізбенка - на Луганщині. Вона та сусідня Кряківка опинилися під вогнем ворожих гаубиць. Щонайменше п'ять будинків пошкоджені, населені пункти - знеструмлені.

Олена, жителька Трьохізбенки:

Сидела на диване, ну вот напротив этого окна. Люстра вдруг зашаталась, я встала и отошла. Потом показался хлопок и запах серы. Я взяла документы и ушла в подвал. Минут сорок просидела, а когда вышла - вот результат.

Такого тут не було давно. Жителі ховалися і ночували у підвалах.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Селище Гранітне. А це наслідок влучання гаубичного снаряда. Тут, по цій вулиці їх вдарило близько десяти штук. На цьому тижні Гранітне - найгарячіший напрямок на фронті.

На дві доби люди згадали війну чотирнадцятого-п'ятнадцятого років.

Світлана, жителька Гранітного:

Такой летит грохот, ударил - и все посыпалось. Я в другую комнату, там тоже сипится потолок. Не знаю, шо делать... Второй летит снаряд... Я быстро собралась и тикать до соседки короче... Там и ночую.

Світлана, продавчиня:

Вот это последний раз здесь - и все посыпалось. И вон там возле соседки, потом он там. Машина приехала - я хотела товар принять, товар привезли. Как они удачно удрали - я не знаю.

Тут, у Гранітному - люди, як і в Трьохізбенці, ховалися у підвалах. А в проміжках між артударами - вивозили дітей. Снаряди падали - дуже щільно.

Руслан Смєщук, кореспондент:

За останні роки війни я такого вже давно не бачив. Наприклад, на цих вулицях, на ділянці десь сто на сто метрів, щонайменше чотири пошкоджених ворожою артилерією будинки.

В одному з таких обстрілів - загинув Георгій Халіков. На фронті він був від початку бойових дій. Ще один армієць - поранений. Під час запеклих ворожих атак українські вояки вперше застосували ударний турецький безпілотник Байрактар. Ось кадри, де він знищує ворожу гаубицю, що била по Гранітному. Саме з цієї гармати й вбили Георгія.

Після цього обстріли стали не такі масовані, але зовсім не припинилися.

Дмитро Брижинський, командир 93 ОМБР "Холодний Яр":

Вони вели вогонь постійно, не переживали що ми можемо їх вразити. Наприклад, упродовж години по нас постійно вівся вогонь. То після ураження однієї гармати - вони почали стріляти короткими залпами по 2-3 снаряди й змінювати позиції.

Спричинила таке загострення - гуманітарна операція з підтримки мешканців, що живуть у сірій зоні неподалік, і належать до цієї громади - розповідає голова місцевої Військово-цивільної адміністрації.

Володимир Весьолкін, голова Мирненської ВЦА:

Мною і ще чотирма співробітниками ВЦА був здійснений вихід в село Старомар'ївка разом із військовослужбовцями ЗСУ. Задля того, щоб розв'язати питання, забезпечити мешканців, це 130 громадян Старомар'ївки вугіллям. Вакцинація, ремонти дахів будинків.

Керівництво ВЦА зверталося до тристороннього контактного центру, але відповіді так і не дочекалося. Далі попросили військових про допомогу.

Дмитро Брижинський, командир 93 ОМБР "Холодний Яр":

Мною було прийняте рішення виділити особовий склад для створення зони безпеки на час роботи нашої громади.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Ті будинки у хащах - і є селище Старомар'ївка, яка знаходиться в сірій, не контрольованій зоні. А взагалі лінія оборони тут проходить по течії Кальміусу - ось він. І по суті цей міст - це єдине місце переходу на неконтрольовану територію.

Щоб не ризикувати, вояки доправили будівельні матеріали - дном Кальміуса - убрід.

Руслан, військовослужбовець ЗСУ:

Тут глибина приблизно по пояс, тобто для військової техніки, для танку - це не є перешкода. По річці Кальміус можна найти ще десяток місць, де військова техніка може пройти й без понтона.

Пізніше російські пропагандисти почнуть розкручувати версію наведення понтонної переправи й звільнення Старомар'ївки українськими бійцями. Використовуючи це як привід для обстрілів армійських позицій та Гранітного із гаубиць. Тож ані палива, ані ремонтів у Старомар'ївці так і не дочекалися.