Кілька сотень біженців повертаються додому з білоруських кордонів [ Редагувати ]

Вони, хоч і неохоче, таки повертаються. Кілька сотень біженців, які отаборилися на польсько-білоруському кордону, вилетіли назад додому, в Ірак. Лукашенко переговорив із Меркель - і начебто погоджується на поступки. Але яка ціна компромісу? І чи можна вважати це кінцем мігрантської кризи? І чому попри кадри спорожнілих наметових містечок, які розсилають білоруські ЗМІ, штурми рубежів не припиняються. Олена Абрамович - про те, що відбувається і в самому Євросоюзі, і на його польському порозі.

Цей тиждень розпочався із чергових відчайдушних спроб мігрантів прорвати білорусько-польський кордон. Вони жбурляли в прикордонників каміння, намагалися розібрати барʼєри. Натомість - отримували удари водометами.

Люди розташувалися біля самісіньких КПП і парканів із колючого дроту, чекаючи нагоди перебратися на той бік. Та польські силовики були напоготові, тільки-но десь починався рух.

Попри таке напруження на кордоні,  в європейських столицях уперше зітхнули з полегшенням. Варшава, Берлін, Брюссель тиждень мізкували, як змусити Олександра Лукашенка зупинитися. І в понеділок уранці він таки заявив - організує повернення мігрантів додому.

Олександр Лукашенко, президент Білорусі (1994-2020):

Мы все делаем для того, чтобы этот лагерь не существовал. Чтобы желающие попали в Евросоюз, а кто не желает, мы готовы посадить в самолеты, в том числе и "Белавиа",  и отправить обратно домой. Но это люди упертые, по нашему говоря, никто возвращаться не хочет.

Звісно, така заява звучала не дуже обнадійливо. Проте білоруські авіалінії слідом за турецькими, арабськими та ліванськими також оголосили про відмову брати на борт пасажирів із низки країн Близького Сходу. Проти авіаперевізників, які доставляють у Мінськ мігрантів, ЄС ось-ось мав затвердити санкції.

Жозеп Боррель, верховний представник ЄС з питань безпеки:

Відтепер ми зможемо розширити санкції і щодо тих, хто організовує переліт із кількох країн людей, які прямують до Білорусі, а звідти - до кордонів країн-членів Європейського Союзу. Також ми погодили новий пакет санкцій - уже п'ятий, який остаточно узгодять найближчими днями.

Доклала зусиль до врегулювання ситуації й Ангела Меркель. Цього тижня вона двічі дзвонила Лукашенку. Хоча цей крок зрозуміли не всі. Бо вже понад рік після останніх виборів у Білорусі невизнаний президент був у євроізоляції. Йому не телефонував ніхто з європейських лідерів. Проте розмова мала ефект. Суть домовленостей ніхто в перші дні не коментував. Але вже в середу мігрантів із промоклих наметів на кордоні почали переселяти до великого логістичного центру.

Люди змогли зарядити техніку, помитися й поїсти. ЄС, тим часом, оголосив про 700 тисяч євро гуманітарної допомоги для тих, хто застряг на кордоні. А в медіа поповзли чутки - про що ж саме домовилися Меркель із Лукашенко? Німецькі ЗМІ написали, що білоруський диктатор пообіцяв врегулювати міграційну кризу. Але висунув ультиматум: ЄС має визнати його президентом, зняти санкції проти Білорусі та прийняти частину біженців. Останнє підтвердили в Мінську.

Наталія Ейсмонт, речниця Олександра Лукашенка:

В ходе первого разговора с Меркель, механизм, который предложил президент был следующим: ЕС создает гуманитарный коридор для 2 тысяч беженцев, которые находятся в лагере. Мы берем на себя обязательство содействовать, насколько это возможно, и при их желании остальным 5-и тысячам вернуться на родину.

Меркель у відповідь начебто пообіцяла обговорити цю пропозицію з лідерами ЄС. Варшаву такі новини обурили - мовляв, які можуть бути домовленості за спиною Польщі? Та вже в четвер Берлін усіх заспокоїв - ніхто приймати біженців не збирається.

Горст Зеегофер, міністр внутрішніх справ Німеччини:

Цих людей використовують у жорстокій стратегії, тому ми сказали, що згідно з європейськими цінностями, запропонуємо допомогу цим мігрантам. Чого ми не будемо робити, так це приймати біженців. Ми не піддамося тиску, оскільки це означало б, що цей підступний план - успішний.

Перший репатріаційний рейс із Мінська до Багдада із чотирма сотнями іракців на борту відлетів у четвер. Неохоче, але люди таки поверталися додому.

Хогі Рахман, мігрант із Іраку:

Ми їдемо назад із друзями. Погода була дуже погана, страшенно холодно. Білоруська поліція поводилася з нами кепсько, литовська - боролася як могла, я двічі намагався перетнути кордон.

Табори біля кордону спорожніли. Білоруська влада демонстративно почала розсилати відео знелюднілих територій. Та ночами все одно були спроби прориву кордону. Допомагали мігрантам - стверджують поляки - білоруські силовики. Вони частково зламали паркан і спрямували до огорожі людей.

Анна Міхальська, речниця прикордонної служби Польщі:

Спроба організованого перетину кордону була зафіксована в районі селища Дубичі Церковні. На білоруському кордоні зібралася група із 500-от осіб. Двісті з них прорвалися через паркан і на кілька метрів зайшли на територію Польщі. Їх одразу відтіснили назад прикордонники й поліцейські.

Польські прикордонники попередили кілька спроб перетнути кордон річкою. Видворили з країни й тих, хто потрапляв до лікарень. Тільки-но стан мігрантів дозволяв залишити палату - за ними приїздив конвой.

Майже всі, з ким спілкувалися журналісти, запевняли - невдовзі повернуться і знову будуть прориватися до ЄС. Тим часом сирійський лікар-біженець, який уже кілька років живе в Польщі, закликав співвітчизників не ризикувати.

Кассам Шахда, сирійський лікар-біженець, працює в Польщі:

Усе, що відбувається на білоруському кордоні, - це дуже сумно. Один молодий чоловік втопився в річці, інший - помер від переохолодження, третій - від холоду чи голоду. Вони змушені жити тижнями в лісі, без будь-якої допомоги, води, їжі. Чесно кажучи, з мого досвіду, це справді смертельний маршрут.

Прийняти цих кілька тисяч людей, які застрягли на білорусько-польському кордоні, для країн Євросоюзу насправді нескладно. Це крапля в морі порівняно із 2,5 мільйонами біженців, яких ЄС прихистив під час кризи у 2015-16 роках. Але цього разу у Брюсселі вирішили показати: така політична технологія не спрацює.