Війна на Донбасі: за добу зафіксували три порушення режиму тиші [ Редагувати ]

На сході країни три порушення режиму тиші. Поблизу Новолуганського противник обстріляв оборонців із великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Напередодні незаконні збройні формування двічі атакували українські позиції - біля Попасної та Катеринівки. Щоб змусити ворога припинити провокації, бійці ООС відкривали вогонь у відповідь.

Наша знімальна група, яка працювала в околицях авдіївської промзони, сьогодні потрапила під обстріл. Репортаж Ігоря Левенка - далі.

Мокро, холодно, если честно, если с этого начать…

Холодно і вогко, а пейзажі довкола виразніші за фільми про апокаліпсис. Авдіївська так звана "промка". Скрізь суцільні руїни. Місце, де восьмий рік не вщухають бої. І ось такого "добра" тут - хоч греблю гати.

Всюди, скрізь куди не кинь оком, куди не глянь, всюди ось такі осколки та гільзи. А ось такі речі краще не чіпати і головне на них не наступити. Я не знаю, скільки має минути років, аби ця мертва територія оживилася.

Армійці застерігають: це - не декорації для кіно. Тут дублів не буде. Відстань до ворога - лічені метри.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Стріляють у все, що рухається, от вони побачили рух і можуть прострелити. Було таке, що в більш-менш тиловій зоні ми там заготовкою дров займаємося. Почули роботу бензопили і обстріляли.

Зараз на вогневих позиціях стоять наші десантники. І справ у них вистачає. Нині відносно тихо, а щойно смеркнеться, бійці мобілізуються.

Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:

Вони використовують снайперів, використовують безпілотні літальні апарати, тобто якийсь незрозумілий вогонь, мабуть, щоб виманити нас, щоб ми на це реагували.

Обстріл, як правило відбувається зранку і ближче до вечора вже.

У супротивника - це вже як за правило, саме коли темно і спостерігачі не працюють. Цілковитої тиші не було жодної доби. Не рідко армійці чують, як на протилежному боці відбуваються гулянки. Кажуть, із дисципліною там проблеми.

Якби не росіяни, то вони б давно вже розбіглися там. Спилися й порозбігалися.

Інформацію про те, що ворог із півночі може поперти, десантники сприймають скептично. Кажуть, зараз уже не ті часи, аби силою взяти Україну.

Михайло, військовослужбовець Збройних сил України:

Тільки втрати будуть у двадцятикратному розмірі. Це не буде вигідно для них. - Ви впевнені? - На сто відсотків! - Назад ми відступати не збираємося, тікати ніхто не буде, дамо відсіч до останньої краплі крові. - Переможний марш може бути тільки на Донбас-Арене. Наш!

І хлопці впевнені - це неодмінно станеться... А поки що війна триває.

Ігор Левенок, кореспондент:

Ну, от. Авдіївська промзона - місце, де тиша буває вельми оманливою і до того - треба бути готовим. Тут скрізь-скрізь, бачите, немає жодного живого місця. І от зараз ми йшли, було все тихо, спокійно, аж раптом ворог починає обстрілювати.

ВОГ прилетів, потому що було чутно виход, хлопок і взрив.