Війна на Донбасі: на фронті активізувались ворожі снайпери [ Редагувати ]

На Донбасі поранено українського військового. Він - у лікарні, його стан - задовільний, повідомили у штабі. Загалом минулої доби - десять порушень режиму тиші, вісім з них - із забороненої зброї. Біля Водяного та Попасної противник бив із мінометів заборонених калібрів, а неподалік Новозванівки застосував артилерію 122 калібру.

Крім того, наші позиції в районі Катеринівки та Причепилівки обстріляли з гранатометів та кулеметів. А ще останнім часом значно активізувалися ворожі снайпери. Перед цим сплеском активності - на Донбасі було незвично спокійно - впродовж кількох діб. Про те, що зараз діється на фронті - у сюжеті Руслана Смєщука.

Зараз на фронті загалом - ані миру, ані війни. Вдень - переважно тихо. Вночі - гучніше.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Раз на раз не приходиться. Бівает каждій день, бівает неделю нема.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Постреливают чтобы дал ответочку. Вылез в бойничку - и получил пулю в лоб. Вот так они выманивают, цикают потихоничку.

На такий вогонь вояки здебільшого не зважають. І навіть не вважають за обстріли. Бо за цією "завісою" може ховатися одна з найбільших небезпек - снайпери. Перший застрелений цьогоріч армієць - загинув саме від рук тихих професійних убивць.

Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:

Недавно у наших сусідів був двохсотий від снайпера. Вони сидять і вичікують. Противник робить поодинокі виманюючі постріли, щоб бійці вилізли й спостерігали. І в той момент може спрацювати снайпер.

Загалом цей фронтовий тиждень, на моїй пам'яті - мабуть, один із найспокійніших за весь час збройного протистояння.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Є і ще один фактор. Зараз тут на сході працює дуже багато міжнародних знімальних груп та репортерів. Такого тут не було, мабуть, з 2015 року. Можливо саме через таку - прискіпливу увагу світових ЗМІ - ворог і зачаївся.

А ось в інформаційній площині - навпаки. Щодня нові, тривожні повідомлення. Але більшість бійців, з якими я спілкувався тут в окопах - спокійні. І просять українців - там, на мирних територіях:

Микола, військовослужбовець Збройних сил України:

Менше паніки! Потому що дивишься по новостям - деколи, чуть не наступленіє сьогодні. Чуть не через годину. Менше паніки.

Бо саме страх, некерована паніка й невпевненість в українській армії - і є одним із завдань Кремля. Проте самі армійці, які й триматимуть у разі чого перші удари - зібрані та мотивовані.

Ілля, військовослужбовець Збройних сил України:

Для мене ця війна особиста - в мене багато родичів зі східної України. Мати - з Горлівки. Багато моїх друзів загинули тут. Ті що старші за мене. Тому це - особисте.