Як врятувати українську культурну спадщину: Американський Держдеп та Смітсонієвський музей дали поради [ Редагувати ]

Врятувати культуру! Американський Держдеп та знаменитий Смітсонієвський музей почали моніторити ситуацію навколо десятків тисяч пам'яток і об'єктів культурної спадщини в Україні. Стежать за ними із супутників, а ще - дають рекомендації вітчизняним музейникам, як врятувати монументи. Що саме радять - розкаже із Вашингтона Дмитро Анопченко.

На цих кадрах - Київ. І спроби врятувати від обстрілів те, що завжди було символом столиці - його пам'ятники. Фундаменти обкладали фанерними щитами, між ними у разі обстрілу мають застрягти уламки снарядів; тендітні мармурові фігури захищали мішками із піском. І все це рекомендації, які вітчизняним музейникам дали їхні американські колеги. Із проекту для порятунку української культурної спадщини, який організував Смітсонієвський музей у Вашингтоні. Люди, які рятували пам'ятки в Афганістані та Іраку під час війни, готові тепер ділитися своїм досвідом із Україною.

Корі Вітнер, директор Смітсонієвської Ініціативи з порятунку культури:

Наша робота почалася під час землетрусу на Гаїті 2010 року, коли нас попросили допомогти урятувати культурну спадщину після тих жахливих подій. І відтоді ми працювали в багатьох країнах, допомагали громадам і працівникам культури впоратися з місцевими катастрофами. Були у Малі, Сирії, Іраку, Єгипеті і після землетрусу в Непалі 2015 року. Але останнім часом ми зосередились на допомозі нашим колегам в Україні.

Лише американці з їхніми можливостями здатні були взяти під контроль 26 тисяч об'єктів одночасно! Звісно ж, не фізично, а споглядаючи із супутника. Ось на цій мапі - все, щодо чого тепер ведеться моніторинг. Зверніть увагу, що вони - по всій країні. Пам'ятники і монументи, масштабні історичні будівлі, що є об'єктами Всесвітньої культурної спадщини, і - маленькі будиночки сільських музеїв… Для співробітників проекту всі вони однаково важливі. Комп'ютерна система постійно порівнює знімки із космосу - і дає сигнал тривоги, коли із якимось із цих об'єктів через бойові дії щось стається.

І перше ж "попередження" надійшло щодо музею Марії Приймаченко в Іванкові. На першому супутниковому знімку, датованому серединою лютого, із ним ще все добре… А потім - ситуація змінилася. Навіть із космосу видно пошкодження.

-Світова людськість, всі, хто розумні-мудрі, зупиніть це невігластво. Будь ласка, допоможіть нам відстояти нашу землю. Ми не на чию не зазіхаємо. Шкода! Це наша мрія, це наше майбутнє. Ми в це приміщення вклали 17 мільйонів…

Всі ці докази треба максимально задокументувати - кажуть у Державному департаменті США.

Ерік Каталфамо, директор центру культурної спадщини Бюро із освіти та культури Держдепартаменту США:

Ми з занепокоєнням зазначаємо, що будь-які навмисні напади на об'єкти, які мають культурну цінність, є порушення Гаазької конвенції. Держсекретар Блінкен заявляв, що за таке треба притягати до відповідальності! І Сполучені Штати допоможуть з документуванням та притягненням до відповідальності за воєнні злочини та інші звірства в Україні. Культурна спадщина України є просто незамінною, і її пошкодження чи знищення стало б глибокою втратою для всього світу. Міжнародне співтовариство має об'єднатися, щоб зберегти унікальну культурну спадщину України, як зараз, так і в майбутньому.

І весь цей проект, який здійснює зараз Смітсонієвський музей, якраз і дасть можливість зафіксувати все, що станеться, до найменших дрібниць. Щоб згодом була можливість і відновлювати пам'ятки - і, ймовірно, звернутися до міжнародних судів. Або згодом використати заарештовані по всьому світу російські гроші, щоб відновити те, що зараз може бути зруйноване. Водночас, американські музейники дають і поради (і роблять це щоденно, онлайн, до них звертаються зараз з усієї України) - як захистити і зберегти від війни те, що є культурним надбанням нації.

Корі Вітнер, директор Смітсонієвської Ініціативи з порятунку культури:

Це "стандарт": аби захистити те, що не можна перемістити, використовують пісок, забивають вікна і двері історичних будівель; готуються боротися з вогнем , якщо можливі бомбардування… Може, ззовні і здається, що цього замало – "подумаєш, мішки з піском"… Але ми бачимо справді хороші приклади, як українські колеги взялися за це завдання та зуміли захистити багато об'єктів. Щодо захисту колекцій: то треба їх перемістити з високих поверхів будівель на нижчі; щось уже зараз упакувати, зробити додатковий захисний шар, окрім стін будівлі.

Водночас, американські експерти поки не бачать необхідності для евакуації колекцій вітчизняних музеїв на Захід України, або взагалі за кордон. Кажуть, дуже сподіваються, що ситуація зміниться і до цього взагалі не дійде.