На Рівненщині у сільський школі організували цех: жінки шиють військову амуніцію [ Редагувати ]

Понад пів тисячі розвантажувальних жилетів, сотні балаклав та аптечок. На Рівненщині у сільський школі організували швацький цех. У ньому педагоги та місцеві жінки шиють військову амуніцію.

Матеріали та фурнітуру закуповують односельці та земляки, котрі проживають в Америці. Готові вироби майстрині передають безкоштовно волонтерам, а ті - розподіляють на потреби армії.

Такий гул машинок у цьому швацькому міні-цеху не змовкає майже три місяці. У шкільному класі шиють військову амуніцію.

Оце в нас є розгрузки, ми шиємо їх. Вони ідуть для автоматів. Сюди магазини вставляються для гранати. Сюди карманчики. Ми трошки переробили, щоб були зручніші.

Усі викройки розвантажувальних жилетів знайшла місцева майстриня Оксана Токарська. Вона і навчала охочих шити. Перше замовлення, розповідає, було на 120 розгрузок. Щоб вони відповідали екіпіруванню воїнів, з ними і консультувалися.

Оксана Токарська, волонтерка:

Вони нам принесли готовий, а вже з готового виробу я вже знімала кожну деталь. Потім робили лекала. Спочатку за один день одну розгрузку склали. Ми з дому несли. шили ще доносили машини, бо було дуже багато швачок у нас і все це разом збирали, старалися.

Зараз у волонтерському цеху у школі села Довговоля трудиться зо два десятки жінок. У пані Тетяни - батько пішов на фронт добровольцем. Того дня вона вперше дізналася, що то таке "розгрузка".

Тетяна Войтович, соціальна педагогиня:

На одній розгрузці десять кишеньок. Кожна кишенька окремо пришивається Перед тим шиється набір. Це є такий тактичний одяг ну фактично без них важко, в бою важко, тому що це звільняє руки солдату, це дає змогу повністю володіти зброє, а не думати про те, де в мене набої, де "магазин".

За сусідньою партою тезка і колега Тетяна Охримчук - учителька початкових класів. Принесла з дому свою стареньку, ще мамину машинку. На ній строчить аптечку.

Тетяна Охримчук, вчилька початкових класів:

Зранку в мене уроки - проводжу уроки. А вже після обіду я шию. Вечером готуюся до уроків. І так кожен день. Для того, щоб була якась лепта моя в перемозі.

Матеріали і фурнітуру закуповують односельці та земляки з Америки. Тканина - дорога. Рулон такої коштує до дванадцяти тисяч гривень. А вийде з нього півсотні розгрузок.

Оксана Токарська, волонтерка:

Тканина звичайно має бути маскувальна, така як під сезон, ось такі як зараз в нас дерева. Така, щоб під костюм, щоб підходила менш замітно було і міцність потрібна нетоненька і ми тут її уріпляємо.

Готові вироби передають волонтерам, а ті вже - військовим.

Людмила Шарабар, директорка школи:

Добровільські розгрузки є в Харкові, в Чорнобилі, на Сумщині, на Вінниччині, Володимиреччина, Вараш, Львів. Ми вже відшили на сьогоднішній день десь близько п'ятсот розгрузок, до 50 аптечок і більше ста балаклав ми відправили хлопцям на фронт.

На кожному своєму виробі майстрині ручкою пишуть для бійців: "Бережи вас Бог". Цей напис, кажуть, уже став своєрідною візитівкою добровільського швацького цеху.

Ми хочемо, щоб Бог беріг наших захисників і в карманчик для наших захисників ми вкладаємо маленькі Біблії, які є для них оберегом. Хай Бог допоможе Україні - Україна обов'язково переможе - Слава Україні!