У Черкаській лікарні медики-переселенці допомагають місцевим жителям та землякам [ Редагувати ]

Вони втратили дім, дехто - рідних і близьких. Але залишились вірними покликанню - лікувати людей. Це про медиків-переселенців. У Черкаській лікарні швидкої допомоги щонайменше десятеро з них вже отримали шанс почати життя заново. Лікарі та медсестри з Харківщини, Донеччини, Луганщини допомагають тут не тільки місцевим жителям, а й своїм землякам.

Це моторошне відео ракетного обстрілу росіянами переповненого вокзалу у Краматорську шокувало весь світ. Молодий лікар з Дружківки Владислав Кудряшов два місяці потому неохоче передивляється випадково відзняті кадри … адже серед закривавлених тіл 8 квітня міг лежати і він разом із дружиною.

Это перон, а вот с той стороны нас …собирали людей, которые должны были ехать поездом.

Життя медика врятував випадок - за день до тієї евакуації йому з дружиною запропонували виїхати першим дизель-потягом до найближчої станції. Влад вже мав гіркий досвід евакуації - навесні 2014 виїжджав з окупованого Донецька. І ось вже місяць як його сім'я живе в Черкасах, а сам медик зміг повернутися до лікарської практики.

Влад Кудряшов - лікар-переселенець:

Я после 14-го года …жизнь с нуля приходилось начинать довольно часто. Поэтому в этот раз я был спокойнее - я был готов, а жена конечно да …и моменты вот какие-то грусти были …Ведь жить то, как молодая семья только начали.

Так на початку травня жителі села Кутузівка на Харківщині зустрічали українське військо. Евакуюватися вчасно люди просто не змогли, адже рашисти ще в перші дні нападу увійшли в село. Після двох місяців окупації селяни навіть не повірили очам, коли побачили жовто-блакитні шеврони своїх визволителів.

Аби не згадувати час, проведений в окупації, харківський анестезіолог Тарас Забашта із головою поринув у роботу. Одразу після звільнення Кутузівки з двома дітьми та дружиною - виїхали до Черкас …подалі від війни. Зараз працює в лікарні швидкої допомоги. Щоправда, каже, медпрактики не полишав ні на день - чим міг допомагав хворим односельцям.

Тарас Забашта - лікар-переселенець:

Це така допомога була - ну , що могли, те й робили. Аптек не було, виїхати і купити теж можливості не було. Те , що було, люди приносили, а ми комбінували і робили. Приходилось виїжджати - це центр, а я трохи далі жив. То приходилось виїжджати під обстрілами на велосипеді, а інколи і пішки, щоб якось допомогти людям.

Тепер майже десять лікарів та медсестер із фронтових міст та селищ допомагають в Черкаській лікарні. Заступник головного лікаря закладу каже, кваліфікованим спеціалістам тут тільки раді.

Віталій Григорьєв - заступник головного лікаря Черкаської міської лікарні швидкої допомоги:

Готові проводити співбесіди, готові визначати їх рівень і тоді вже визначати, чи можемо створити умови роботи, є потреба чи нема. Є спеціальності, в яких є потреба - це рентгенологи, це спеціалісти комп'ютерної томографії, операційні сестри …є потреба.

Анестезіолог Тарас Забашта мріє повернутись до Харкова у рідну лікарню, але поки сім'я не оговтається від жахіть окупації - працюватиме тут. А от Влад свій вибір на користь Черкас уже зробив. Тут він допомагає не тільки місцевим жителям, а й своїм землякам з Донбасу, яким вдалось втекти від війни.