Обстріл Харкова: як почуваються жертви рашистського терору? [ Редагувати ]

Стан трьох дітей, які постраждали від ворожого обстрілу у Харкові - залишається тяжким. Медики борються за життя малечі. Нагадаю, у понеділок російська армія обстріляла "Смерчами" масиви в Салтівському та Немишлянському районах міста. Тоді загинули дев'ять людей, ще зо три десятки отримали поранення.

Світлана Шекера поспілкувалася з постраждалими. Як вони згадують той день - дивіться в її матеріалі.

У Володимира Ольховика - сильно постраждав весь правий бік - вибуховий перелам руки й ноги. Чоловік вже переніс операцію, і зараз прикутий до лікарняного ліжка. Каже, до того дня його район був відносно спокійний.

Володимир Ольховик, постраждалий:

Я прийшов з роботи, вийшов до магазину, хотів пройти через двір до магазину, зупинився біля групи людей, які грали в доміно, і тут пролетіла ракета, яка збросила контейнер з великим звуковибухом, а з контейнера вже по грунтовке на низьких висотах начали рваться заряди. Коториє косили людей. У нас такий двір - каре. В центрі двора дитячі площадки. Качелі, відпочинок, отдих. І от на це було зроблено такий, ну як би сказати вам, напад. Напад фашистів.

Вадим працює в аварійній службі водоканалу. Саме приїхав на виклик, як почався обстріл.

Вадим Маковецький, постраждалий:

Я вышел с подвала. Отошел метров 15, и произошел сильный взрыв над головой. Меня снесло. И так шесть раз, я пока лежал, над головой взрывалось. Когда я пришел в себя, я не мог подняться. Меня подняли. У меня звенело в ухе, меня ударило осколком и рассекло ухо и я дополз до подвала потом.

Олександра Плужнікова швидка із закривавленою головою привезла того ж вечора з Північної Салтівки.

Олекандр Плужніков, постраждалий:

Была хорошая погода. Тишина. А потом ни с того ни с сего один взрыв. Такой хлопок. Полетело кусок железяки. Потом начало уже передо мной еще разрыв, я тикать в подъезд. Вбежал в подъезд, и вдогонку слышу, попало в голову. И пошли еще много разрывов, я присел. Побоялся по лестнице подниматься, чтоб в окно еще не получить.

З голови Олександра медики вже дістали уламок. На щастя, той нічого не зачепив.

А от поранені через обстріли діти - у більш тяжкому стані. Один хлопчик перебуває просто на межі, кажуть медики. І продовжують боротися за дитячі життя.

Олександр Лобойко, в.о. медичного директора лікарні:

У хлопчика, який у вкрай важкому стані, є пошкодження грудної клітини, легені, перекардіо, печінки, діафрагми. Там була виконана надскладна операція. Двоє інших дітей, які були прооперовані у дитячому відділенні нашими дитячими хірургами, на зараз вже дихають самостійно, самостійно тримають гемодинаміку, залишаються важкими, але набагато кращі.

Лікарі швидкої кажуть, викликів щодня більшає.

Віктор Забашта, директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

Обстріли почастішали, вони стали потужнішими, жорстокішими. Це нагадує перші дні війни. І тому я б радив всім харків'янам дотримуватися правил безпеки.

Харків'ян вкотре закликають під час повітряної тривоги обов'язково ховатися в укриття. А якщо обстріл застав на вулиці, негайно падати на землю й закривати голову руками.