Зернова угода: порятунок чи підступний удар у спину? [ Редагувати ]

Росія продовжує морити голодом сотні мільйонів людей по всьому світу. Услід за угодою про експорт українського зерна, російська армія вдарила по Одесі. А саме по порту, де і зберігали продукцію на продаж.

Тож чи можна довіряти росії? І чи не стануть підписані документи черговою формальністю у брехні агресорки - Вікторія Парфенюк аналізувала.

22 липня, Стамбул. Україна з Туреччиною та ООН підписала угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море. Дзеркальний договір уклала і росія. За підрахунками української влади, близько 20 мільйонів тонн врожаю зернових підуть на експорт. Від продажів Україна зможе виручити близько 10 мільярдів доларів.

Антоніу Гуттереш, генеральний секретар ООН:

Ініціатива, яку ми щойно підписали, відкриває шлях для значних обсягів комерційного експорту продовольства з трьох ключових портів України в Чорному морі - Одеси, Чорноморська та Южного. Відвантаження зерна та запасів продовольства на світові ринки допоможе подолати розрив у світовому продовольчому забезпеченні та зменшить підвищення цін.

Відповідно до угоди, у визначених портах мають право перебувати лише судна, що забезпечують експорт зерна харчових продуктів і добрив. А також жодного транспортного супроводу російськими кораблями українських.

сергій лавров, міністр закордонних справ рф:

Рассчитываем, что в предстоящий период предприняты все необходимые усилия для эффективного выполнения указанных соглашений.

Та менше, ніж за добу від підписання угоди, російські війська випускають кілька ракет по Одесі. Дві з яких потрапили в порт, саме туди, де зберігали зерно на експорт.

Володимир Зеленський, президент України:

Росія, щоб вона не говорила, щоб вона не обіцяла, вона буде знаходити шляхи, як це не виконувати - геополітично, озброєнно, криваво або ні. У неї є декілька векторів, як вона завжди діє.

Росія забирає хліб у 400 мільйонів людей. Саме стільки годувала Україна до початку повномасштабного вторгнення рф, за даними центру стратегічних і міжнародних досліджень. Розблокування наших портів очікують за тисячі кілометрів, переважно в Північній Африці та на Близькому Сході. Організація Oxfam, Save the Children підрахували, що кожні 48 секунд одна людина помирає від голоду в Ефіопії, Кенії та Сомалі.

Амін Авад, кризовий координатор ООН в Україні:

Вплив війни на весь регіон і світ є глибоким. Є 1,4 мільярда людей, які можуть постраждати через брак пшениці та інших зернових. Транспортування продовольства з України та добрив з росії негативно вплинуло на світ - спричинило інфляцію і продовольчу кризу, особливо для третіх країн у перехідному стані. Приміром в африканському Сахелі, на Африканському Розі, а також у густонаселених країнах.

Дефіцит зерна на світовому ринку означає стрімке зростання цін, насамперед на їжу - катастрофічне для багатьох африканців. В Ефіопії базові продукти, наприклад, вже подорожчали на 43%. Через високі ціни, та подекуди просто нестачу продовольства, мільйони людей опинилися на межі голоду. Приміром у Сомалі від початку січня померло близько пів тисячі дітей через недоїдання, звітують в ООН. Водночас припускають, що ця цифра може бути значно вищою.

Мері Джіно, голова округу Каабонг:

Якщо ми не зробимо щось прямо зараз, якщо діти усе ж виживуть, то ми не очікуємо дуже хороших людських здібностей, людського капіталу в майбутньому. Тому що ці діти погано навчатимуться в школі, вони відставатимуть у рості й розвитку, мозок і все інше буде під загрозою.

Ускладнює ситуацію в країнах Африки ще й зміна клімату. У регіоні найгірша за останні 40 років посуха. Лише в Сомалі з минулого літа загинули понад три мільйони свійських тварин. А саме завдяки сільському господарству більшість сімей харчуються та живуть.

Халіма Хасан, втратила двох онуків:

Це найгірша посуха, яку я бачила за багато років. Ми скотарі, і втратили всю нашу худобу після чотирьох років посухи. Ми намагалися вижити завдяки козам і харчуватися ними, але одна за одною всі вони врешті-решт вимерли. Тому наше становище було дуже важким, ми втікали з дому і шукали води біля міст.

Якщо найближчим часом угода щодо експорту українського зерна все ж запрацює, налагодити довоєнні поставки одразу не вийде. По-перше, частина наших територій під тимчасовою окупацією або замінована. Тож врожай буде меншим. А по-друге, частину зерна Україна ще залишить для себе. Оскільки, ми не знаємо, як надалі розгортатиметься війна та чи нам самим вистачить продовольства. Тому деякі африканські країни вже перелаштовують імпорт на інші країни. Приміром Єгипет планує закупити близько 180 тис. тонн пшениці в Індії - повідомляє видання "Аль-монітор".