На Прикарпатті хлопчик з гірської річки витяг свого батька [ Редагувати ]

Наступна історія, яка не лише надихає, але і доводить, що хоробрість українців у крові. А ще - героєм можна стати навіть в десять років. На Прикарпатті хлопчик з гірської річки витяг свого батька, коли той тонув. Про історію порятунку - дивіться далі.

Минуло лише декілька днів як Іван повернувся з лікарні. Понад тиждень провів у реанімації. Чоловік каже: і досі ще не оговтався від пережитого. Каже - життям завдячує насамперед своєму десятирічному сину, Юркові.

Іван Соколовський, батько хлопчика-рятівника:

Побачив, що я у воді прибіг і поставив мене на коліна.

Того дня, розповідає Іван, він із сином пішов на річку рибалити. Зловили кілька рибин, і вже збиралися додому…

Іван Соколовський, батько хлопчика-рятівника:

Я пішов з долини річки, а син стояв трохи вище по течії. Я йшов по середині річки. Вода була по коліна. Я подивився на нього що він теж зайшов у воду. Ступив крок і всьо, пам'яті більше не було.

Юрко, юний рятівник:

Я чую блюх, що щось у воді. Я думаю може риба. Тато зловив рибу і вона впала у воду. Але я дивлюся тата нема. Там камінь стоїть і тата не видко.

Хлопчик каже: відразу зрозумів - з батьком трапилось щось недобре. Побіг до нього.

Юрко, юний рятівник:

Я тата перевернув до себе на ноги й голову підняв. Я просто поняв, найперше поняв, що треба з води витягати. Але я поняв, що сам я не годен витягнути його з води. Та й попробував хоч на ноги його покласти.

І на весь голос - кликав на допомогу. Туристи, які відпочивали неподалік, допомогли Юркові дотягти непритомного батька на берег. Викликали швидку, а Юрко побіг по фельдшера, який живе неподалік. Медик каже: спершу подумав, що малий жартує. Але пішов до річки. Батько лежав на березі непритомний.

Іван, фельдшер швидкої:

Дихання нема, пульсу нема. І я почав серцево-легеневу реанімацію. Реанімація проходила хвилин десять. Тоді відчув пульс і почалося дихання. Але до свідомості він не приходив.

Фельдшер припускає: чоловік міг послизнутися на камені і вдаритися об нього головою. Якби хлопець не встиг витягти його з води, чоловік би загинув.

Іван Вірстюк, фельдшер:

Якби запізнився на хвилин п'ять, наслідки були б фатальні. Тому що чоловік вже наковтався води й вже був там і міг поплисти (показує на річку) ...тобто його вже течія почала нести.

Вчинком сина вражений, каже Іван. Адже як діяти в таких ситуаціях - ні він, ні дружина малого не вчили.

Юрко, юний рятівник:

Не відходжу від тата далеко. Не хочу відходити далеко.

Вражені хоробрістю хлопчика і рятувальники.

Христина Перцович, речниця Гу ДСНС в Івано-Франківській обл.:

Це насправді героїчний поступок, бо в такій ситуації навіть дорослі можуть розгубитися. А дитина не тільки не розгубилася, а він пробував ще і сам реанімувати свого тата.

Тож вирішили хлопчика відзначити.

Рятувальники вручають малому статуетку рятувальника. 

Головне управління ДСНС в Івано-Франківській області нагороджує тебе таким символічним рятувальником, бо ми надіємося, якщо ти виростиш, ти поповниш наші ряди, адже ти врятував життя своєму батькові, твій батько має ким гордитися.

Юрко, юний рятівник:

Я не люблю коли мене називають героєм. Просто коли кажуть молодець.

А ще - франківські рятувальники планують подати хлопця для участі у всеукраїнській акції "герой-рятувальник року", яку щорічно проводить державна служба надзвичайних ситуацій. Впевнені - Юрчик має всі шанси стати її лауреатом.