Європейці намагаються позбавитися будь-яких нагадувань про радянське минуле [ Редагувати ]

Позбавитися будь-яких нагадувань про радянське минуле, чи бодай якого зв'язку із СРСР. Таку мету нині переслідують європейці, що на собі відчули реалії радянського режиму.

Польща, Латвія, Фінляндія - ось неповний перелік країн, які від початку повномасштабного вторгнення в Україну одна за одною демонтують пам'ятники та монументи радянської епохи. Хто вже зніс усі меморіали, а хто лише планує це зробити, знає Анна Басова.

Перші голови полетіли у роковини Чорнобильської трагедії. 26-го квітня у середмісті Києва знесли радянський монумент, зведений понад 40 років тому на знак "возз'єднання" України та росії. Під час демонтажу першою відпала голова саме у скульптури російського робітника.

Подивитися на руйнацію в прямому сенсі радянського міфу зібралося чимало киян. Позиція одностайна - треба.

Віктор Сердулець, житель Києва:

Позитивно. Це прибирання міфу так званої "дружби народів". Але не уточнюється, яких народів, тому що російська імперія загарбала дуже багато, сотні різних народів. Під час війни такі пам'ятки, вони не потрібні нам і нашій історії. Хочеться про це забути.

А це вже Харків. У травні тут знесли пам'ятник Олександру Невському. Монумент біля однойменної церкви звели у 2004-му на гроші Салтівського району.

Який після так званого асвабаждєнія росіянами виглядає ось так.

В ініціативі знищення матеріальної спадщини радянського режиму Україна не самотня. Це - місто Лєгніца на південному заході Польщі. На одній із центральних площ 70-т років поспіль височів пам'ятник солдатам червоної армії. На тлі закону про декомунізацію - суперечливий монумент нарешті прибрали.

Мачєй Коркуч, директор Польського національного інституту пам'яті:

У Польщі немає місця скульптурам Гітлера чи Сталіна. Можливо, десь на інших континентах хтось може їх прославляти. Адже там ніколи не відчували, що таке сталінізм або нацистський геноцид.

А це вже 2022-й, місто Кошалін на північному заході Польщі. На початку березня посеред ночі невідомі зруйнували на місцевому цвинтарі меморіал із погруддям радянського солдата.

А згодом - уже на законних підставах знесли радянський монумент у селищі Гарнцарсько неподалік Вроцлава. За кілька днів до цього табличку з написом "Вічна слава героям, загиблим за честь і незалежність радянської батьківщини" облили червоною фарбою.

Польща, хоча й жила тривалий час за комуністичного режиму, все ж формально залишалася незалежною. Цього не сказати про країни Балтії, які до 1991-го були складовою радянського союзу.

Гуна, жителька Мадлієни:

Я однозначно за знесення. Адже ми повинні дбати про власну культуру й цінності. А подібного роду пам'ятники - символ окупаційного режиму - не потрібні. Вони нагадують про ті страшні часи. Тим паче, ви бачите, що відбувається нині в Україні.

Селище Мадлієна в центрі Латвії радянські солдати звільнили від німецьких загарбників 26-го вересня 1944-го року. Відтоді меморіальна брила з цією датою стоїть в одному з місцевих парків. У муніципалітеті заявляють - прагнуть історичної правди. Адже замість одних окупантів тоді прийшли інші.

Егілс Хелманіс, голова Думи Огрського краю:

Це пам'ятний камінь визволення Мадлієни. Та правду кажучи, це була окупація нашої землі. Адже визвольники не тільки не пішли, а ще й почали репресії проти мирних жителів.

Ірина, жителька Чернігова:

Насчёт памятника - надо не только, надо просто их уже уничтожать. В первую очередь, хотелось бы уничтожить - это путина. Чтобы не было вот этой войны и дальше чтобы не было даже мысли о том, чтобы воевать и убивать народы.

А напередодні пам'ятник "Мир в усьому світі" знесли у Гельсинкі. 33 роки тому Фінляндія отримала його як подарунок від СРСР. Напередодні статую підняли краном і завантажили на баржу. Її доправлять до складу столичного художнього музею, який є формальним власником. А на місці радянського монумента мерія обіцяє облаштувати пішохідну зону.