У Києві рятувальники та сапери, лікарі та психологи влаштували безпековий тренінг [ Редагувати ]

Пішов до лісу - і підірвався на міні. Зупинив машину на узбіччі та наїхав колесом на ворожий боєприпас. Такі новини надходять із різних регіонів. Аби розповісти людям, як поводитися з невідомими предметами, а також як надавати першу медичну допомогу, у Києві влаштували безпековий тренінг. Чому навчають рятувальники та сапери, лікарі та психологи - розповість Михайло Манилюк.

Протитанкові міни, снаряди, гранати. Усе це залишили після себе російські загарбники на території деокуповних населених пунктів, у лісах, полях.

Олександр Хорунжий, прес-офіцер ДСНС України:

Є мінна небезпека з такою кількістю боєприпасів, які по нам випускає ворог. Величезні території забруднені і саме наші діючі піротехніки на базі макетів, на базі відповідних наочних матеріалів і інформують громадян, що треба робити, коли ви знайшли вибухонобезпечний предмет.

Ця лялька - нашпигована вибухівкою, що спрацьовує від самого лише натискання! Такі подарунки рашисти, відступаючи, залишали навмисно, аби вбити якомога більше мирних жителів.

Іван Шепєлєв, заступник начальника групи піротехнічних робіт мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України:

На жаль, такі випадки бувають і призводять до досить серйозних наслідків - це може бути, як травмування, так і смерть.

Надзвичайники вкотре наголошують - якщо ви натрапили на невідомий предмет - згадайте три важливі правила!

Іван Шепелєв, заступник начальника групи піротехнічних робіт мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України:

Не підходь, не чіпай, дзвони 101.

У вестибюлі цієї станції метро у Києві, надзвичайники, медики, фахівці з цивільного захисту та психологи - влаштували безпековий тренінг.

Михайло Манилюк, кореспондент:

Тут, у метрополітені зібралися десятки людей - усі хочуть знати, який вигляд мають вибухонебезпечні предмети, куди ховатися під час повітряної тривоги, а ще як зупинити кровотечу. Ця корисна інформація допоможе врятувати життя.

Якщо кровотечу не зупинити за шість хвилин, людина загине - наголошують медики. Діяти радять швидко. Скористатися можна джгутом чи навіть звичайною ганчіркою.

Михайло Стрюк, хірург-травматолог, викладач кафедри домедичної підготовки:

Ганчірка і одяг, і ось тут зав'язати, потім олівець, авторучка, ножиці, викрутка. Закрутити так, щоб зупинити критичну кровотечу. В нашій країні з кожних ста випадків, коли людина помирає до приїзду медиків, тільки 20 врятувати не можливо, а на жаль, 80 повинні були б жити, тому що у нас не більше 4 відсотків пересічних громадян вміє надавати домедичну допомогу.

Накладати джгут, турнікет, робити масаж серця та штучне дихання. Про життєво важливі навички тут можна не лише почути, а й спробувати застосувати отримані знання.

Дар'я Біляєва, жителька Києва:

Я дещо вже ходила на такі семінари, але "повторение - мать учения". Якщо там маленька струйка, невеличка кровотеча, перебентували і все, а якщо вже артеріальна, то все - треба зажимати вену, тому що - це набагато страшніше.

Ось так треба діяти, якщо раптом не дихає немовля, віком до одного року!

Наталія Дрозденко, викладач кафедри домедичної допомоги:

Ви качаєте ось так двома пальцями. Всі чують так? 15 натискань. Два рази робимо ручками. Так, або так.

На тренінгу фахівці з цивільного захисту радять, як правильно зібрати тривожну валізу. А психологи - як опанувати емоції: істерику, ступор, тривожність... Це вже третій, але не останній захід, який проводять спец-служби у столичному метрополітені. Фахівці впевнені - що більше людей в умовах війни знатимуть важливі істини, то більше залишаться живими й неушкодженими.