4 тисячі годин в ефірі: "Єдині новини" тримають інформаційний фронт та наближають Перемогу [ Редагувати ]
Об'єднання. Це саме те слово, яким можна охарактеризувати незалежну Україну зараз. Заради перемоги об'єдналися усі. І наш марафон - один із проявів цього. Сьогодні, у сакральний для українців день, усі учасники "Єдиного марафону" мовили в ефірі. Пліч-о-пліч ми працюємо вже півроку. І це - унікальне явище у світовому медіапросторі. Як триває боротьба за нашу Незалежність на інформаційному фронті - розкаже Даніїл Снісар.
Півроку новин - понад 4 тисячі годин в ефірі.
Ви дивитесь єдиний марафон українських телеканалів "Єдині новини".
Це цілодобовий марафон "Єдині Новини".
Телемарафон став невід'ємною частиною життя кожного українця.
Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики:
Це об'єднання телеканалів - безпрецедентне в історії України - почало працювати з 25 лютого, шляхом передачі естафети від однієї редакційної команди до іншої. Я радий, що в такий спосіб в перші місяці війни громадяни знали, куди йти і звідки отримувати інформацію.
У лютому працювати в унісон почали 6 телеканалів - це тисячі журналістів, редакторів, операторів, ведучих, водіїв, адміністраторів, візажистів... Усіх нас об'єднала спільна мета. Перемога!
Анна Чередниченко, телеведуча, "Суспільне":
Це, зокрема, й на нашому прикладі, журналістів, показало - наскільки ось це єднання дає свій результат.
Максим Зборовський, телеведучий, "Рада":
Це має надзвичайно велике значення, особливо в тому світі, коли інформація викривлюється постійно.
Телевізійники - вчорашні конкуренти - змогли налагодити роботу єдиним фронтом.
Лілія Налягака, телеведуча, "Інтер":
Це такий класний момент, коли немає ні конкуренції, ні рейтингів. І ми всі працюємо над однією метою - це перемогти і на інформаційному фронті, зокрема.
А ще - вберегти від ворожої пропаганди і дати можливість глядачеві право знати, що відбувається насправді.
Наталія Мосейчук, телеведуча, "1+1":
Для людей це багато важить. Це означає, що люди, які говорили з ними з телеекранів, вони їх не залишили. Вони продовжують залишатися тим, ким вони є. Єрмак тут, Арахамія тут, 1+1 тут, Інтер тут, канал Україна, тоді був, тут. Одним словом, усі телеканали згуртувалися і були з нашим народом.
Анатолій Ярема, телеведучий, "Суспільне":
За ці півроку я жодного разу не почув ні від кого, що це "не моя робота". Всі розуміють, що це наша робота і ми несемо колективну відповідальність за те, щоб глядач був поінформований. Адже "Єдині новини" - це дуже важливий проект. В моменти зневіри, розгубленості.
Для багатьох із нас ньюзрум та студія стали другим домом. Буквально!
Даніїл Снісар, кореспондент:
Від робочого місця до ліжка лише один крок: у такому режимі редакції телеканалів працюють от уже півроку. І найважче було у перші дні війни, коли не було розуміння, а що ж робити далі.
Тут у нас така коморка, в якій ми зберігаємо всі матраци. Хто на чому взагалі спить, хто сам приніс. Комусь щось видали. Хтось взагалі на підлозі. Ну, отако стелимо і спимо завжди, коли ранковий ефір, або нічні. Початок березня, коли були комендантські години, там цілими днями - було таке, що ми застрягли на роботі на дня два, два з половиною - ми тут були.
Богдан Вербицький - на передовій інформаційного фронту із першого дня війни, як журналіст. Він згадує - як важко було пристосуватися до нового воєнного графіку.
Богдан Вербицький, кореспондент, Інтер:
Про якісь умови роботи, про те, скільки буде годин відпочинку, про це все взагалі не йшлося і навіть думки тоді такої не було. Тобто, всі розуміли, що треба працювати, тому що є два фронти, це головний, де тривають бойові дії, і є фронт інформаційний - нам його треба тримати.
Перший місяць війни став для редакцій неабияким випробуванням. Чимало співробітників - евакуювалися до інших міст. Хтось пішов воювати на передову, хтось волонтерити. Тож колективи стикнулися з дефіцитом кадрів.
Олександр Просяник, телеведучий, редактор, Інтер:
Я зібрався на роботу, поїхав на роботу. І було відчуття того, що це саме те місце, де я зараз маю бути - це якраз робота. Ми жили на роботі, я думаю всі мої колеги були в схожій ситуації.
Те ж саме відбувалося й у редакціях наших колег.
Христина Величанська, журналістка, ICTV:
Ми зараз працюємо набагато більше, ніж ми працювали до цього. І це дійсно наше рішення. Тому що робота на сьогоднішній день - вона рятує від думок негативних, від того, що відбувається. Головне завдання журналістів зараз - допомогти людям, щоб вони були в курсі.
Під кожну повітряну тривогу - у підвал. Колеги з ICTV змогли швидко прилаштуватися до загрозливих реалій. Аби не ризикувати, вони навіть студію облаштували в укритті.
Орест Дрімаловський, телеведучий, ICTV:
Це дійсно було працювати в умовах, до яких ми не звикли. Я пам'ятаю, перші дні, підвал. Така сирість. Ця камера одна працює. А вже за тиждень наша команда, фактично, облаштувала в цьому підвалі повноцінну студію. Хлопці постелили лінолеум. Хтось приніс чай, каву. Хтось собі навіть ліжечко облаштував.
І таку подушку безпеки, у вигляді резервних студій, довелося у стислі терміни облаштовувати кожному телеканалу. Часто - в інших, більш безпечних містах.
Святослав Гринчук, телеведучий, 1+1:
Я пам'ятаю, наші колеги в іншій студії, нас інколи страхували, щоб ми могли спуститись у сховище. А потім лунала тривога у них - ми поверталися. Вони навпаки, змінювались. Так ми були вимушені працювати, як і всі українці - мусили дбати про своє життя і наших колег - операторів, режисерів - це все велика команда.
Впізнаваність "Єдиних новин" - 95 відсотків. Про це свідчать дослідження Мінкульту. Інформації з марафону довіряють до сімдесяти процентів українців.
Ольга Герасим'юк, голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення:
Над тим, що відбувається у марафоні працюють потужні редакторські групи, групи журналістські, ньюзруми, які об'єдналися в один. Найкращих людей ми бачимо там - цілодобово. Я спостерігаю цю працю уже півроку. Дивуюся, як можна стояти так твердо з ранку до ранку. І переваги з цього - беззаперечно, довіра до джерела інформації. Це головне, що сьогодні тримає людей.
Руслан Смєщук, військовий кореспондент:
Дуже важливо показувати, що Україна про вас не забула. Що ми чинимо опір і ця боротьба успішна.
І ми, команди Інтера, 1+1, СтарЛайтМедіа, Ради та Суспільного - триматимемо щит інформаційного захисту нашої Незалежності. До повної і беззастережної перемоги.