Переселенці та місцеві спільно вирощують курей на Рівненщині [ Редагувати ]

На Рівненщині місцеві та переселенці, які у них оселилися, спільно садять городи та вирощують курей. Насіння та пташенят для них закупили й безкоштовно роздали волонтери. Загалом таку допомогу отримали понад сотня обійсть. Тепер люди тішаться, бо збирають власний врожай, а страви готують із птиці, яку вигодували самі.

У громаді впевнені - такі буденні сільські клопоти допомагають людям, швидше звикнути до нових домівок. Більше про оригінальну ініціативу, яка допомогла об'єднати українців - дивіться у нашому сюжеті.

Віра Митрофанівна порається біля курей. У неї їх майже три десятки. Каже, птахам постійно треба догляд: світло, тепло, вода і їжа.

Корм у них не вибуває із кормушки й оце понасипаємо сюди десь час - уже немає в кормушках. Комбікорм їдять і оце підмішуємо крупу кукурудзяну, щоб м'ясо було жовтеньке.

Пані Вірі - сімдесят три. Усе життя вона прожила у селі Оскіл, що на Харківщині. Там мала велике господарство, але ще на початку весни мусила все покинути й поїхати за тисячу кілометрів.

Віра Митрофанівна, переселенка з Харківщини:

Кури й свині, а основне там собачка остався. Оце далі Ізюма. Харків дальше я не була. Оце моя родина, моє гніздо.

З донькою та онуками Віра Митрофанівна опинилася на Рівненщині. Місцева громада надала їм хату в селі. Їхній рідний дім лишився - в окупації.

Олена, донька пані Віри:

В нас все це почалося 28 лютого. Перший раз оце прилетіло, летів літак і підірвали в нас міст через річку. Десь там на початку березня другий раз підірвали його і ми понімали, що еслі ми счас не виїдем, то вопще ми не виїдем.

Тепер на Рівненщині родина Віри Митрофанівни розпочинає життя заново. Навесні біля нового дому засадили город. Тепер збирають врожай.

Вродило, канєшено. І картошка вродила і кабачки, і помідорчики ранній сорт.

А на початку липня їм подарували чотири десятки курчат.

Оце ми отримали їх ну однодневні, суточні, ну зараз їм уже скоро два місяці, ну і десь - кілограм до п'яти.

Курчат переселенцям та тим, хто їх прихистив на Рівненщині, роздали місцеві волонтери. Загалом закупили понад дві тисячі пташок на сотню дворів. Це вже другий подібний проєкт. На початку літа громада отримала насіння.

Ольга Горкавчук, голова громадської організації:

Роздавали насіння, а коли проводили опитування і фінальні заходи запитали людей, а що б вам ще хотілось? Нам сказали борщ з того, що ми виростимо, був би смачний з курятиною. Тому власне так жартівливо ніби виникла така ідея.

Курчат отримали три громади на Рівненщині. У Повчанській, де мешкає нині родина Віри Митрофанівни, прихисток знайшли ще зо пів сотні людей зі сходу України. Місцеві допомагають переселенцям у господарстві. І такий спільний догляд дає змогу швидше адаптуватися до нових домівок.

Інна Іванюк, голова Повчанської селищної ради:

Одна справа, я думаю, що кожен із нас розуміє, як ти почуваєшся, коли тобі тільки дають і зовсім інша справа, коли ти можеш забезпечити себе сам.

Тішиться і Віра Митрофанівна. Каже, якщо її родині на Рівненщині доведеться зимувати - то тепер в них буде і борщ, і суп з м'ясом. І багато інших страв з власної городини. У планах - заготувати ще й тушкованок для військових, які женуть окупантів з їхньої України. А пані Віра впевнена, коли виб'ють росіян з її села - обов'язково повернеться до рідної хати.

І каждий раз сниться, що оце там і в огороді щось роблю і худобу там пораю. Так що саме більше хочеться додому!