Вбиті люди, спаплюжена церква, зруйновані будинки: що відкрилося у звільненому Богородичному [ Редагувати ]

Збройні сили України звільнили село Богородичне на Донеччині. Те, що залишила там після себе російська армія - не піддається здоровому глузду. По-звірячому вбиті люди, спаплюжена церква і зруйновані будинки місцевих. І це не повний перелік тих жахіть, яких накоїли загарбники.

Як вдалося пережити окупацію тим, хто дивом вижив - розкаже Ігор Левенок. Його ексклюзивний репортаж далі.

Святі місця, власне і називається воно Богородичне. Сюди часто дуже приїжджали прочани…

Знаю, що є тіла обезголовлені цивільних…

Брат, невістка. Поховав собственними руками, і бабушку…

Ось так нині виглядає іще донедавна відремонтована дорога на Святогірськ. Скрізь глибочезні вирви, в асфальті стирчать рештки смертоносного заліза. На шляху селище Богородичне. Московити його захопили у квітні. Днями, внаслідок вдалого контрнаступу українські війська погнали ординців звідси.

Ігор Левенок, кореспондент:

Колись це було привабливе, затишне селище. Власне і називається воно Богородичне. Святі місця. Сюди часто приїжджали прочани. Ну а зараз ви бачите, скрізь самі руїни, усе потрощено і немає ніде живого місця.

У центрі будівля школи, правильніше, те що від неї залишилося, після того, як тут похазяйнували так звані "визволителі". Купи намародереного майна і сморід від екскрементів.

Ось тут окупанти вочевидь облаштували такий собі куточок любові. Запаслися засобами для контрацепції, порнографічними журналами, але ікону повісили.

Ходити по селу краще твердими перевіреними стежками. Рашисти позалишали багато смертельних сюрпризів. Час від часу лунають потужні вибухи, це наші сапери підривають ворожі міни.

А ось так виглядає скит, названий на честь святої Ікони Божої матері. Храми належать тому самому скрєпному патріархату, керівник якого сидить у москві. Утім, розташовані вони на висоті, тож "великодуховні" військові організували тут свої укріплення. А після того, як утекли, ще й кинули сюди бомбу з літака.

Це ж просто якесь неймовірне святотатство. От ті самі скрєпні вояки, так званої "другої армії" облаштували тут свої вогневі позиції, а тут у вівтарі, облаштували туалет…

У церкві росіяни їли, спали й справляли свої потреби. Писали про свої "подвиги" на стінах.

Поставили брагу, двадцять шостого, двадцять сьомого - запой, далі "болит голова, депресія…"

У церкві нестерпний запах екскрементів, цікаво, щоби сказав російський патріарх, якби побачив усе це…

А на вулиці часто можна вловити страшний запах із кисло-солодким присмаком. Трупний. В селі мешкало до тисячі людей. І після окупації багато із них просто не змогли утекти із цього пекла.

Валерія, пресофіцерка підрозділу ДШВ:

Знаю, що є тіла обезголовлених цивільних. Там був чоловік у басейні без голови. Думаю, що знущалися, тому що можна йти ось так по селу і знайти тіла загиблих, які вже навіть поросли травою. Така інтенсивність обстрілів, що цивільні не могли покинути село. Навіть по дорозі з хати до машини могло вбити осколками…

Тепер у Богородичному залишилося тільки двоє цивільних. Пан Микола і його дев'яносто двохрічна мама Ніна Іллівна. Мешкають у крихітному дерев'яному курнику. Усе, що вціліло. Чоловік веде нас до місця, де власноруч поховав свого брата й невістку. Їх росіяни розстріляли.

Микола, житель Богородичного:

Прийшли до нього, начали наглеть то, те, то те їм треба. Ну він і сказав ідіть в росію і там командуйте. Ну і все. Він патріотом України був, як і я…

Чоловік нам повідомив, що стріляли з гранатометів, хоча знали, що там живуть люди… - І руки поодривало і єто. Ну вот отягнув туди і поховав там. Ну а що дєлать. Пенсіонер був, садком занімався, да попалили усе…

Брата з невісткою Микола закопав у глибокій вирві. Поховав іще кількох сусідів. І багатьох не зміг. Їхні тіла й досі під завалами. Обстріли Богородичного тривають і нині. Та ось вже п'ятий день Микола з мамою може вийти з підвалу бодай приготувати їжу. Каже бог усе бачить. Московітам бажає пережити, те, що пережив сам.

Скільки воєн було, але церкву ж ніхто не трогав. Ви ж там подивіться, вони ж там купола типу золото. То вона навіть цей метал позабирали…