Подружжя з Донеччини навчає дітей робототехніці у Рівному [ Редагувати ]

Подружжя з Донецька кілька років розвивало на сході України клуби робототехніки для дітей. Але через війну постраждали всі їхні центри. Врятувати вдалося лише незначну частину обладнання. Проте навчати дітей викладачі не припинили.

Подружжя перебралося до Рівного. Чи складно вдруге починати все заново - у підприємців-переселенців розпитали наші кореспонденти.

Максимально работає. Дивіться, ще й довго.

Цього найпростішого робота діти змайстрували та запрограмували самі. А їм лише по шість років. На такому занятті вони вперше.

Робот вентилятор, який на фермі стоїть. - А як ви його змусили крутитися? - Доставили цю ниточку туди і нажали сюди. - А ну покажи, як він крутиться? - О. - Це ти керуєш ним з комп'ютера? - Да.

Заняття з програмування та робототехніки в одному з рівненських ліцеїв проводять Сергій та Ганна - переселенці з Донеччини.

Натискай і дивись сюди. Бачиш, тепер вам додаткове завдання зробити світлофор - зелений, жовтий, червоний, щоб воно світилося.

Подружжя - двічі переселенці. У 2014-му вимушені були переїхати з Донецька до Вугледару. Там організували свої перші гуртки для дітей із робототехніки. За кілька років відкрили там вже чотири навчальні центри.

Це наш центр в місті Вугледар. Тут у нас був робототехнічний стіл і все воно. Ну така дира.

Ганна показує, що рашисти зробили з одним з їхніх центрів. Уся техніка - знищена. На шафі лишились лише кубки вихованців...

Сергій Теличко, тренер з робототехніки:

На жаль, три з цих чотирьох центрів в перші дні війни було зруйновано внаслідок обстрілів і обладнання з них нам не вдалося вивезти, то їсть воно все згоріло. Тільки з одного центру частково нам вдалося вивезти обладнання.

Завдяки врятованій техніці подружжя змогло відновити свою роботу в Рівному.

Діти конструюють свого першого робота з таких маленьких деталей, покажи, які там - цеглинки, да такі маленькі. Вони вже зібрали - це равлик.

Юні робототехніки з Донеччини неодноразово представляли Україну на міжнародних змаганнях, звідки поверталися з нагородами. Так мало бути й цього року, розповідає Ганна. Весь лютий - готувались.

Ганна Теличко, тренерка з робототехніки:

Ми 23-го ще там, дві команди ми готували. Там джуніори - такі маленькі да і вже більш дорослі діти. 23-го там до пізна діти займалися і потім 24-го запланували прийти, засняти відео і коли 24-го все це почалось у Вугледар навіть в перший день прилетіло.

На Рівненщину приїхали до родичів. Свій тренерський досвід Сергій та Ганна застосували у нових проєктах. Їх спрямували на Stem-освіту дітей на Рівненщині, Хмельниччині та Волині. Виграли кілька грантових конкурсів і безкоштовно навчають школярів.

Ми можемо навчити своїх дітей, щоб наші діти, внуки жили в сучасному майбутньому і щоб їм не хотілось воювати і щоб вони ніколи не переживали того, що переживаємо ми.

Попри війну подружжя продовжує готувати своїх вихованців, які змогли евакуюватися з Донеччини, до міжнародних конкурсів. Ось на початку вересня в Угорщині їх нагороджують на Європейському чемпіонаті World Robot Olympiad. Вони єдині представляли Україну і посіли друге місце.

Сергій Теличко, тренер з робототехніки:

Наші хлопці трішки розстроїлися, бо вони хотіли перше місце і зараз у них є ще шанс, бо вони зараз готуються до міжнародного фіналу Всесвітньої олімпіади з робототехніки, який буде проходити в Дортмунді в листопаді. Там будуть представники приблизно зі ста країн світу.

Наразі подружжя планує лишитися у Рівному, бо повертатися їм нікуди. Тут продовжать навчати дітей робототехніці і програмуванню.