Люди потроху повертаються додому: як живе деокупована Балаклія [ Редагувати ]
Росіяни сьогодні били по всій території України. Зокрема, і по Харкову та області. Про оперативну ситуацію там будемо говорити далі. А поки - матеріал про те, як деокупована Балаклія повертається до життя. Це місто Збройні сили України звільнили ще 8-го вересня. Люди потроху повертаються додому. Кажуть - не скрізь іще безпечно, та жити можна. Докладніше далі.
Людмила фотографує маленького сина на фоні пам'ятника Шевченку в Балаклії. Родина щойно повернулася з евакуації.
Людмила Савченко, жителька Балаклії:
- Все работає, все харашо. На работу скоро вихожю в аптеку. Восстанавлюєм, ремонтіруєм. - Які почуття? Додому повернулися? - Додому, да. - Чекали визволення?- Канєшно чекали.
У сусідніх селах ще немає ані світла, ані газу. Селяни їдуть до Балаклії за всім необхідним.
Віра Алєксандрова, жителька смт Савинці:
У загс треба, на нову почту. А в нас у Савинцях нема ні свєту, ні газу, і воду дають по часам. А так слава Богу, тихо, спасібо нашим ребятам. Хай їм Бог помогає і далі освобождать нас!
В аптеку вже завезли ліки. Є невелика черга. Ця жінка ділиться спогадами, що прежила під час окупації в сусідньому селі.
Світлана Чернікова, жителька села у Харківській обл.:
З двору нікуди не виходили. Тіки в дворі, т.щ. було дуже страшно. Дуже страшно. Кожен день, кожен день летіло, десь взривалося. Ми ще корів пасли. І можете представити, як це все, все над головою летить, і дуже боялися, щоб ніхто ніде і та ж корівка ніде не зірвалася. Потому шо зараз є такі міста, де ми туди і не ганяєм, потому шо там замініровано.
У магазині також уже є основні продукти.
Валентина, продавець магазину:
Все, все беруть, спрашують, все їдять, їсти всі хотять. Все їдять. Всього потрошку. Всім хочеться, як було раніше.
У місті ремонтують банкомати, які окупанти розпилювали й крали звідти гроші.
Сергій, співробітник банку:
Они повредили лимбовый замок, сбили ручки управления, т.е. хотели наверное открыть, но не понимали, что, сбив это, они не получат доступ к сейфу. - Так вони його так і не відкрили? – Ні. - І гроші не забрали? - Ні.
Більше руйнувань - на околицях Балаклії. Валентина каже - коли ворог відступав, вдарив по місту ракетами.
Валентина Балакірєва, жителька Балаклії:
Все в подвал попрятались, а я лежала на диване. И 4 было прилета. Это не передать. Я вся поседела. Не было ни воды, ни света, мне соседка у нее было 40 фляжек воды. И вот это наши ребята с соседнего дома помогали и сами потушили.
У селищі Нафтовиків рятувальники з Закарпаття розбирають згорілий дах.
Василь Доченець, заступник начальника оперативно-координаційного центру Закарпатського зведеного загону :
Будинок праворуч там був приліт, зараз частково пошкоджений дах. На цьому була пожежа внаслідок вибуху. Так що приходиться демонтувати увесь дах і накривати його плівкою тимчасово.
У місті ще чути поодинокі вибухи - це вибохотехніки проводять розмінування. Окупанти добряче нашпигували Балаклію вибухівкою - замінували електроопори, газогони, встановили розтяжки біля будинків. Також рятувальники та правоохоронці просять людей не ходити до лісу, там досі багато протипіхотних мін.