На Буковині облаштовують модульні містечка для переселенців [ Редагувати ]

Понад 4,5 мільйони українців стали вимушеними переселенцями від початку повномасштабного вторгнення росії. Багатьом з них дорога додому замовлена. Повертатися нікуди, все зруйноване. Тож люди будують життя з нуля у західних регіонах, де ситуація спокійніша.

На Буковині для таких сімей зараз облаштовують модульні містечка. Та чи можна в таких домівках пережити зиму? Умови бачила Ольга Лучек.

Маленький Дмитро йде попереду всієї родини до свого нового будинку. Несе подушку, яку привіз із рідного Харкова. Позаду батьки. Сумок у них не багато - змогли забрати лише найнеобхідніше.

Юлія, переселенка з Харкова:

Речей взагалі ніяких ми не взяли, про це у той момент ніхто й не думав, тому що думки були про те, щоб врятувати дітей, і кудись бігти.

10-річний Андрій сумує за будинком у Харкові. Каже, раніше часто його малював. Але зараз - ні, бо спогади про війну болючі. Оселю зруйнувала російська ракета. Школу, де навчався хлопчик, росіяни також знищили.

Андрій, переселенець із Харкова:

Я хотів свої подушки з дому взяти, але не зміг, і коли ми приїдемо додому - невідомо.

Нове помешкання трохи тіснувате для родини. Та, головне, що тепер вони - в безпеці.

Олександр, переселенець із Харкова:

Все обладнано, є санвузол, пральна машина, і раковина, дуже подобається. Люди добрі, гарні, допомагають, дякуємо волонтерам місцевим, теж допомагають.

Модульне містечко, де оселилася родина, - це чотири гектари землі в селі Чорногузи. Переселенцям тут пропонують ось такі компактні будиночки, кожен - площею 20 квадратних метрів. Тут є кухня, спальня, душ і вбиральня. Диван і столик - розкладні, опалюють будиночки електричні керамічні панелі. Забудовники переконують - узимку мешканці не змерзнуть.

Олександр Кошовий, керівник будівельного підприємства:

3 на 7 - це мінімальний, який ми пропонуємо, вони можуть бути різних об'ємів, різної площі, зараз ми знаходимося у будинку 3.70 на 11. Це 34 квадратних метрів. Тут докладаються тераси вже. Це енергоефективний, якісний будинок, використовує ми сировину дерево тут місцеве.

Загалом на території модульного містечка будівельники планують звести понад двісті хатинок. Кожна - вартістю 18 тисяч доларів США. Гроші на всі роботи дали інвестори з Японії. А будує - підприємство-переселенець із Київської області. Допомагають місцеві компанії, що займаються освітленням, утепленням і виробництвом меблів.

Олександр Кошовий, керівник будівельного підприємства:

Розвиваємо тут регіон за рахунок залучення постачальників місцевих, це працевлаштування місцевих працівників, котрі не змогли виїхати за кордон, а вони дуже якісні як фахівці.

Сім'ї, що заселяться до модульного містечка, зможуть безкоштовно жити тут два роки, оплачуючи тільки комунальні послуги. Потім - змушені будуть визначитися: переїжджати чи викупити цю оселю.

Олександр Кошовий, керівник будівельного підприємства:

Ціна комерційна, в середньому 800 доларів - квадратний метр.

Олександр, Юлія та їхні двоє синів на Буковині розпочинають життя з чистого аркуша. Донедавна тіснилися в офісному приміщенні, тепер - облаштовують нове родинне гніздечко.

Юлія, переселенка з Харкова:

Приїхали і дуже гарно нас зустріли, допомогли речами, зараз все є, дуже вдячні волонтерам, цій організації за такий прекрасний будинок. Все добре, дуже тут подобається.

Та хай би якими комфортними були умови на новому місці, родина все одно сумує за Харковом. Андрій вірить - відбудувати там вдасться і житло, і школу. І тоді рідний дім знову з'явиться на його малюнках.