Дев'ять днів у комі: дивовижна історія порятунку хлопця з Харківщини [ Редагувати ]

Лікарі називають це дивом. 12-річний Стас Лях із Харківщини, якому ворожий снаряд розсік лобну кістку на вісім сантиметрів, виписався з лікарні, де перебував понад три місяці. У червні рашисти обстріляли з Градів село Грушуваха. Хлопчик саме спав у своїй кімнаті.

З-під завалів його витягнув батько, а сусіди відвезли до лікарні. Після дев'яти днів у комі хлопчик прийшов до тями, але нікого не впізнавав та не міг рухатися. Про дивовижне повернення до життя - Вікторія Балицька.

Обстрілювати село Грушуваха з градів рашисти почали о п'ятій ранку 10 червня. Лідія вийшла подоїти корову, а чоловік із сином ще спали. Анатолій прокинувся від вибухів і хотів рятувати себе та сина, але не встиг.

Долі секунди бабахнуло і все, і не помню що ето.

Оксана Плаксій, сестра Стаса:

Папа до нього підбіг і схватив, щоб винести, і він не вспів його винести, тому що снаряд прям прилетів в кришу дома, взірвався. Оце болванка якраз йому в комнату прилетіла. Тобто малий папі з рук випадає, це все б'ється по ним, залізною, така штука під снаряда, йому по голові. Все в крові, малий закотився під кровать - це його спасло.

Покрівля та стіни будинку обвалилися повністю. Батькові вдалося витягнути 12-річного Стаса з-під завалів. Хлопчик був важко поранений - уламок снаряду проламав йому череп - рана сягала 8 сантиметрів. Сусіди допомогли відвезти поранену дитину до харківської лікарні. Стас перебував у комі.

Анатолій та Лідія Лях, батьки хлопчика:

Дев'ять днів у комі. Потім з коми вийшов, сперва не узнавав, а тоді доця приїхала помогати, насправді його розтормашувать. Казала: ти мене помниш? - Да, помню.

Оксана приїхала із Краматорська, щоб доглядати за братом у лікарні. Прогнози лікарів спершу були вкрай песимістичні.

Оксана Плаксій, сестра Стаса:

Те що він не виживе. А якщо виживе, то залишиться повним інвалідом. Не факт, що взагалі він буде ходити, що буде балакати, а потом коли він вже прийшов в чувство, йому десь там нажимали, що в нього ручки ножки дьоргаються, тобто нервові окончанія работают, вже хоть якась надєжда була.

Оксана не відходила від брата, поки він був у лікарні. Допомагала робити перші кроки та пригадувати минуле.

Оксана Плаксій, сестра Стаса:

За котом своїм скучаєш? Да! - Як його звати? - Сніжком. - В нього кіт є любимий, Сніжок? Він в селі остався, не змогли забрати, ну нічого ми поїдемо потом заберемо да? - Угу.

У Харкові лікарі видалили осколки з голови пацієнта. А коли стан хлопчика стабілізувався - відправили його до Львова. Тут нейрохірурги встановили Стасові у череп спеціальну пластину, яка допомогла вирішити одразу дві проблеми.

Тарас Вишенський, нейрохірург Лікарні Св. Миколая:

Одне з основних - це був косметичний дефект, тому що там де нема кістки там просто була яма, яка утворилася. І відповідно захисний ефект, щоб захистити мозок від зовнішніх якихось чинників.

Дорогу пластину для хлопчика безкоштовно виготовили в США. Каліфорнійський нейрохірург Майкл Шейнберг запропонував допомогу і приїхав до Львова, щоб оперувати Стаса.

Тарас Вишенський, нейрохірург Лікарні Св. Миколая:

Наш товариш, колега, нейрохірург Майкл з Каліфорнії, він нам її привіз. Це дуже добре, що він нам допоміг цим питанням. Тому що пластина є досить вартісна, ця пік-пластина так звана. Яка робиться зі специфічного матеріалу.

Операція пройшла успішно. Стасові вже зняли шви й після двох місяців у лікарні нарешті виписали. Сестра та батьки щасливі - адже хлопець вийшов із медзакладу на своїх ногах, - всупереч колишнім прогнозам.

Веселий став, а то був хмурний, а то веселий став. Посміхається. Депресії немає вже. Кого? Да депресії в нього немає, да.

Попереду у хлопчика ще косметологічні операції на обличчі.