Уряд Франції передав Україні дві мобільні лабораторії для відбору ДНК-матеріалів: одна з них запрацювала в місті Ізюм [ Редагувати ]

Уряд Франції передав Україні дві мобільні лабораторії для відбору ДНК-матеріалів. Одна з них запрацювала на Харківщині, в місті Ізюм. І вже за два дні роботи там відібрали ДНК у 32 людей, чиї родичі зникли безвісти або поховані на території району. 

Нагадаю, після деокупації правоохоронці знайшли в Ізюмському лісі масове поховання місцевого населення. Окупанти розстрілювали, катували людей. Серед загиблих і діти. Ексгумували 447 тіл. Майже половина з них досі не ідентифіковані. Мої колеги розкажуть більше. 

У цій черзі кілька десятків похмурих чи заплаканих людей. Усі вони прийшли здати ДНК- матеріали і врешті-решт з'ясувати долю своїх родичів, чи отримати юридичне підтвердження їхньої смерті. Пані Валентина точно знає що її брат, який помер під час окупації Ізюму, похований у сумнозвісній "братській могилі" посеред лісу.

Валентина Довгопола, жителька Ізюма:

Його задавив ковід і похоронили, росіяни як раз в нас були і вони приїхали, забрали тіло, десь похоронили його в братській могилі. І ми знаємо де, але шо там і як там… Не треба буде везти сюди хоронить, а їх там палять і кажуть, будуть видавати вже шкатулки з попілом.

Євген Фоменко також стоїть у цій скорботній черзі. Він має знати, яке із 450-ти тіл ізюмського поховання - його матір, що у червні загинула на власному подвір'ї від рашистського граду. 

Євген Фоменко, житель Ізюма:

Ночью на улицу вышла в туалет, в половине первого ночи и прилет вышел по Пескам, мы с Песок.. и получилось в 2-х метрах упала кассета и насквозь ей голову осколком пробило. 

Експерти вже завершили роботу на одному з наймасовіших поховань під Ізюмом. Кажуть, із вибуховими травмами тут виявили близько 60 тіл та фрагментів. Ще з півсотні трупів мають сліди тортур, побиття та вогнепальні чи ножові поранення. Тож для подальших міжнародних судів над російськими агресорами вельми важливо правильно зібрати та оформити доказову базу.

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури:

З 450 тіл ми маємо анкетні дані більшості осіб, але близько 200 тіл зараз не ідентифіковані згідно процесу ексгумації, тобто не співставлено дані з родичами. 

Саме цьому родичів загиблих та зниклих безвісти людей і просять здати ДНК-матеріали. Їх потім порівнюватимуть зі зразками з тіл загиблих. Процедура доволі тривала.

Вікторія Булавіна, завідувач сектору біологічних досліджень ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса":

Саме виділення ДНК - це до тижня, але потім ще прорахунок, це все також займає час. Взагалі, якщо взяти в середньому, це до місяця, тому що різний матеріал приходить, якщо це букальний епітелій, це трошки швидше, якщо це будуть кістки, ну різні ж об'єкти приходять, може бути з трупів обгорілих, або це може бути кістковий мозок, кров, мишци. 

Букальний епітелій, а простіше - слина, саме її здають у мобільній лабораторії родичі. Але спочатку усі вони повинні поспілкуватися зі слідчими та, якщо можливо - повідомити, коли та за яких обставин загинула чи зникла людина. Пройти таку процедуру прокурори радять і тим, хто нічого не знає про долю своїх близьких, що були в українському війську та тривалий час не виходять на зв'язок.

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури:

Ми зараз знаходимо періодично масові поховання українських військових. Також їх тіла оглядаються, ДНК-матеріали відбираються, слідчі, СБУ, поліція фіксують всю інформацію, яка наявна на місці цих поховань. 

У майбутньому, кажуть фахівці, буде сформовано загальнонаціональну базу ДНК-матеріалів, що легше було встановити особи загиблих під час рашистської навали.