Знайти житло для переселенців: історії людей про те, як евакуювалися, шукали прихисток і хто їм у цьому допомагав [ Редагувати ]

Знайти житло для переселенців - це задача, яку зараз намагаються вирішити і посадовці, і волонтери. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій заявляють: в різних регіонах України створили понад п'ять із половиною тисяч місць для проживання внутрішньо переміщених осіб - розселити близько мільйона людей.

Втім загальна кількість переселенців продовжує зростати і вже перевищила 7 мільйонів. Наш наступний сюжет - історії людей про те, як евакуювалися, шукали житло і хто їм у цьому допомагав.

Маріуполь… Місто, яке через потужні атаки рашистів і численні руйнування - полишили десятки тисяч людей. Багатьом із них повертатися вже нема куди. 

У родини Семенових у Маріуполі була квартира. Олена - держслужбовець, Сергій викладав у ліцеї. Вони до останнього сподівалися, що війна - не надовго. 

Олена Семенова, переселенка з Маріуполя:

Ми як уже дуже близько почали стріляти, будинок наш і ми опинилися у небезпеці, ми вже тоді почали рухатися, ми з лівобережного району і ми вже ближче туди почали знаєте до середини лівого берега рухатися, щоб, бо йшов наступ, зі сторони мабуть Новоазовська.

Тривожна валіза, найнеобхідніші речі... вмить усе важливе - забулося. Хаос у голові взяв верх над здоровим глуздом, коли бомби з російських літаків стали падати майже без упину. 

Один зі снарядів потрапив в укриття, де ховалися наші герої.

Сергій Семенов, переселенець з Маріуполя:

Коли "Карітас" зруйнували, ми вранці залишили цей "Карітас" і почали шукати куди далі, почали бомбити зверху. Дружині посікло нижні кінцівки, вона кричала більше всього: не пускайте до мене дітей.

Олена стікала кров'ю. Потрібна була термінова допомога медиків. Дістатися лікарні, яка тоді ще працювала, допомогли наші військові. Сергій залишився з трьома дітьми. Намагався якось заспокоїти - казав: там де тато, не стріляють! Але бомбордування ставали потужнішими, у лікарнях закінчувалися медикаменти. А жити вже не було де - квартиру Семенових рашисти знищили. Треба було виїжджати. 

Сергій Семенов - переселенець з Маріуполя:

Все життя ти залишив там і зараз ти приїхав у чужий город.

Десятки тисяч знищених житлових будинків по всій країні. Там мешкали мільйони людей, які тепер шукають нові оселі на безпечніших територіях. Без даху над головою держава обіцяє не залишити нікого. Влітку розселяли людей у школах і дитсадках. Тепер дають прихисток у модульних містечках, як от у селищі Макарів на Київщині. 

Олексій Чернишов, міністр розвитку громад та територій України (березень 2020 р. - листопад 2022 р.):

Ті люди, які постраждали більш усього, і мова йде про власників приватних будинків, які були знищені, чи суттєво пошкодженні багатоквартирні будинки. Їм надана можливість щодо розміщення в модульному містечку. Воно вже працює не перший тиждень, люди там розміщені, також готуються до зими, вони проведуть цю зиму там. За цей період місцева влада разом з державною буде працювати над питанням відновлення постійного житла цих людей. 

У Львові залучають грантові кошти з-за кордону на розміщення людей, що втекли від війни. На Закарпатті - зводять нові будинки для внутрішньо переміщених осіб. У Києві створюють фонд житла для переселенців. У Харкові діє міська програма "Прихисток". 

Юрій Шпарага, директор Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації:

Було прийнято постанову за номером 333 відповідно до якої громадянин, який прихистив у себе фізичну особу, родину, в залежності від кількості, має право на компенсацію від держави. Сума компенсації розраховується в залежності від кількості днів, оскільки людина проживала і отримала прихисток за який період компенсація виплачується за рахунок коштів Держбюджету і 100 відсотково надається у безготівковій формі. 

Чи не у кожному регіоні - є свій проект допомоги. На державному рівні 2 місяці тому анонсували план будівництважитла для внутрішньо переміщених осіб. Реалізувати його посадовці пообіцяли протягом півроку.

Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу Президента України:

Ми зробили крутий проєкт, проєкт швидкого будівнцтва багатоповерхівок для переселенців. П'ятиповерхові будинки ми плануємо зробити в 16 регіонах, знайдені земельні ділянки, підведене електропостачання до відводів і тд. Тобто вся домашня робота зроблена. У нас реально немає в державі коштів на цей проєкт. Ми все зробили цю роботу і показуємо нашим партнерам цей проєкт і просимо допомогти.

Та поки триває будівництво, шукати принаймні тимчасове житло переселенцям допомагають волонтери. В Інтернеті створили сайт, де можна оформити заявку на безкоштовне житло. 

Оксана Садовська, співзасновниця волонтерського проєкту:

Першим таким прототипом нашого сервісу від "Допомагай", було просто гугл форма, де одні заповнювали яка їм потрібна допомога, а інші пропонували свою допомогу. По суті, ми працюємо як такий місточок, скажемо так, між переселенцями та господарями, що пропонують своє житло.

Оксана зізнається - якщо на початку повномасштабного вторгнення багато хто погоджувався розміщувати переселенців безкоштовно, зараз знайти оселю, ще й не за всі гроші світу, - стало складніше. 

Оксана Садовська, співзасновниця волонтерського проєкту:

Зараз проживання без господарів з більшою ймовірністю це буде, до прикладу батьківська хата в селі. Може бути також варіант, коли навіть господарі самі зазначають що безпосередньо, у майбутньому є можливість наприклад викупити повністю будинок. Наближається зима і найбільша частина комунальних в цей період це звичайно опалення, гаряча вода, тому тут господарі вже не мають такої фінансової можливості оплатити і свої спожиті комунальні послуги і людей, яких вони до себе приймають. 

Родина Семенових переїхала на Київщину. Мешкають у гуртожитку. Хоч якесь житло допомогла знайти родичка. І тепер вони ютяться вшістьох у кімнаті площею десять квадратних метрів! Орендувати просторіше житло чи тим більше купити - не вистачає грошей. Претендувати на оселю від держави - не можливо через бюрократичні тонкощі. 

Олена Семенова, переселенка з Маріуполя:

В нас поки що Маріуполь - окупована терторія. Як нам пояснили - для того, щоб визнати те, що наше житло зруйноване, потрібен акт. Для того, щоб скласти акт, потрібно, щоб комісія оцінила ушкодження, щоб виїхала комісія, треба, щоб територія звільнилася. 

Родина Семенових та тисячі інших сімей по всій країні з нетерпінням очікують, коли наші захисники виженуть ворога з української землі. І їм не буде потреби шукати тимчасове чи постійне житло в інших регіонах. Хочуть повернутися додому та відбудувати власні оселі у зруйнованих рашистами містах і селах.