Робота як антидепресант: переселенка з Маріуполя відкрила салон краси у Дніпрі [ Редагувати ]
У квітні, після поневірянь Україною, Тетяна наважилася їхати до Дніпра.
Робота як антидепресант. Переселенка з Маріуполя, попри чисельні удари долі, відкрила салон краси у Дніпрі. Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну б'юті-майстриня зустріла у відрядженні і зрозуміла, що повертатися до рідного міста вкрай небезпечно. Про втрачені зв'язок із рідними та житло, про ракетні удари та, зрештою, про красу, що рятує світ, - у матеріалі нашого кореспондента Артура Терещенка.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну б'юті-майстриня з Маріуполя Тетяна Толстих зустріла в Харкові. 24 лютого планувала взяти участь в чемпіонаті з моделюванні брів. Зв'язок із батьками, що залишалися в рідному місті, урвався вже за кілька днів. На Харківщині, під обстрілами, без грошей, жінка провела два тижні, після чого разом із подругою евакуювалася на Львівщину.
Там було знайти житло нереально. Ну, ти як кошеня. Ти тикаєшся, микаєшся, не знаєш, де тобі жити. Родичів у тебе нема. Щоб хто-то… У всіх біда, тебе ніде не чекають…
У квітні, після поневірянь Україною, Тетяна наважилася їхати до Дніпра. В інстаграмі написала - готова працювати. На пост одразу відреагували клієнтки з Маріуполя. Матеріалів для роботи жінка майже не мала, крім фарб, які взяла на турнір до Харкова. На допомогу прийшли дніпровські колеги з індустрії краси, а одна з навіть надала приміщення для роботи.
Тетяна Толстих - переселенка з Маріуполя:
Допомагали дуже багато дівчат і потім, вже коли я зібрала гроші і купила собі все заново, я все те, що мені дали, написала також дівчатам в групу і одна дівчинка написала, що я виїхала з Краматорська, у мене нічого нема. Я говорю, давай, я тобі відправлю. Вона дуже дякувала. Я говорю, не треба дякувати,бо це не моя допомога, це допомога десятків людей.
На початку осені Тетяна зібрала гроші та уклала угоду про оренду. Придбала меблі й готувалася до відкриття салону. Проте ворожі ракети, з різницею в 10 днів, двічі поцілили в будинок, де мала працювати жінка. Все, що вціліло, майстриня змушена була перевезти в інше місце, де нині і приймає клієнток. Більшість з них - переселенки.
Оксана - переселенка з Бердянська:
Я шукала майстра з перманенту і також ламінування в Інстаграмі і потрапила саме на сторінку Тетяни. Побачила, що вона з Маріуполя, мені це йокнуло, бо я з Бердянська, теж переселенка. І так вирішила прийти саме до неї.
Цінуй, що маєш. Не відкладай важливе на потім! Ці слова перселенка промовляє із душевним болем. Зізнається: допомагає тримати удари долі - улюблена справа.
Тетяна Толстих, переселенка з Маріуполя:
Напевно якщо б не робота, я б зійшла з розуму. Це дуже складно все пережити, бо я розумію те, що все моє життя … його нема. Мої подруги, дім… і робота, це все, що в мене залишилось.
Розраду дає і цуценя, яке Тетяна взяла вже в Дніпрі. Шпіца назвала Марі, на честь рідного Маріуполя.
