Вісім місяців окупації - вісім місяців боротьби та героїчного опору: як боровся незламний Херсон [ Редагувати ]

Вісім місяців окупації - вісім місяців боротьби та героїчного опору. Херсонці робили все, що могли, аби наблизити мить звільнення міста. І ніколи не втрачали віри в те, що Херсон - це Україна. Тож як боровся український Херсон усі ці місяці окупації - нагадають мої колеги. 

Домой, домой, домой валите. К маме, едьте к маме. Домой.

Перше березня. До Херсона заїжджають російські танки. А вже за добу місто було окуповане. Херсонці зустрічають ворога протестами. 

А 5 березня кілька тисяч людей виходять на центральні вулиці з українськими прапорами і гаслом "Херсон - це Україна". 

Ось це відео тоді - у березні стало вірусним. Чоловік з українським прапором залізає на російський БТР - на ходу. Рашисти відкривають вогонь у повітря, одного з мітингарів - ранять. 

Відкриті протести херсонців тривали ще з місяць, поки це не стало вкрай небезпечно. Окупанти - починали терор. Майже одразу вимкнули українське телебачення та мобільний зв'язок. Закрились - банки, аптеки. В магазинах почали зникати продукти. А люди - стали масово виїжджати... Тим, хто не зміг - у місті почали роздавати російські паспорти. Відкриті протести змінила партизанська боротьба. Завдяки активістам руху Опору "Жовта Стрічка" на стінах будинків щодня з'являлися нагадування: що Херсон - це Україна. 

Знайте, що херсонське підпілля працює, херсонське підпілля продовжує боротися. Будь ласка, кричіть, що Херсон - це Україна. Не забувате про нас ви й далі, поширюємо листівки. 

Та партизани не обмежувалися листівками: збирали та передавали українським військовим інформацію про колаборантів. Проводили силові акції. Заклали вибухівку у ресторан у центрі Херсона, який уподобали окупанти. Підривали машини зрадників. 

Координатор руху "Жовта стрічка":

Ми стараємося постійно тримати орків в напрузі. Ми хочемо, щоб в них ця напруга з кожним днем все зростала. Щоб вони не могли просто там жити.

Справжнім героєм Херсона у ті темні часи став чоловік, який не побоявся протистояти окупантам із відкритим обличчям.

Ці відео сколихнуло мережу. Незламний Григорій Янченко їздить на мотовізку окупованим Херсоном та збирає гроші на ЗСУ. Було страшно, та чоловіка це не зупинило. 

Григорій Янченко, волонтер:

Боявся кожного дня. Утром виїждаєш на роботу з колонкою і ти не знаєш повернешся, не повернешся, тому що дуже багато колоборантів, дуже багато орків. Дивишся, йдуть орки 5-6 чоловік, а потім думаєш: звертать, чи не звертать. А потім думаєш: та ладно, що буде, то буде.

Чоловік каже: відчував підтримку херсонців та віддячував їм: 

Григорій Янченко, волонтер:

Я граю гімн, цю музику для наших людей, для наших херсонців, і підтримую їх, піднімаю їм настрій… Я не знаю, як можна виразить оцю всю задоволенність… Підтанцьовують, танцюють.. 

Так в окупованому Херсоні Григорій зібрав для наших хлопців на передовій 600 тисяч гривень! Нині чоловік продовжує свою справу в Запоріжжі. Тим часом херсонці уважно стежили за просуванням ЗСУ. Більше півсотні вдалих обстрілів стратегічного військового аеропорту - у Чорнобаївці, зробили її відомим на весь світ. Про нього складали байки та пісні.

Такою ж легендою стала робота наших вояків по Антонівському мосту. Херсонці розуміли: ці обстріли наближають звільнення міста. Та чим ближче були українські підрозділи, тим жорсткішими ставали окупанти. Почалася примусова евакуація українців в росію. І масовий грабунок та мародерство.

Куда-то поисчезал транспорт, куда-то поисчезали памятники. Закрываются аптеки. Купить лекарства можно только в маленьких импровизированных аптеках, как в самом начале.

І ось така довгожданна мить: херсонці зустрічають українські підрозділи, що увійшли до міста. З перших годин визволення люди почали знищувати згадки про окупантів.

Володимир Зеленський, Президент України:

Самі херсонці вже прибирають з вулиць та будівель російську символіку і будь-які сліди перебування окупантів в Херсоні. Так само було і в усіх інших містах, звільнених нашими захисниками. Так само буде і в тих містах, які ще очікують на наше повернення.