Військовий табір "Патріот": будь-хто має змогу пройти навчання у Британії [ Редагувати ]

Українські волонтери у Великій Британії заснували справжній військовий тренувальний табір. Інструктори у ньому - ветерани британської армії, які навчають найнеобхідніших навичок виживання та азів мистецтва війни. Учасником такого табору може стати будь-хто - не залежно від досвіду, професії чи віку.

Як минуло перше військове тренування українських добровольців під Лондоном - розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька.

Вони розділилися на групи й одразу ж взялися за теорію. Це перший день роботи українського тренувального табору "Патріот". Явища унікального. Бо організували його не чиновники чи військові офіцери, а звичайні діаспоряни. Які від початку війни перетворилися на волонтерів.

Андрій Беркета, волонтер, організатор військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Ідея такого табору з'явилася ще давно, ще на початку війни, тому що дуже багато людей їхало, щоби долучитися до армії, до війни й коли ми почали займатися волонтерством і відсилати допомогу армії, дуже багато людей дзвонило і просило, щоби їх щось навчили, щоби вони не їхали в Україну і не сиділи там даром, чекали, поки їх призвуть.

Та виявилося, організувати військовий табір у Британії не так просто. Дозвіл для роботи довелося брати в самому міністерстві оборони Сполученого Королівства. На це пішли місяці.

Андрій Беркета, волонтер, організатор військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Народ все хоче їхати, я думав, що пройде там шість місяців і зупиниться це, а наплив людей все йде, і йде, і йде. В нас є вже тут двоє людей, які займаються зараз і вони планують вже через місяць теж їхати в Україну і залучатися до армії.

Один день навчань тут дуже насичений. Інструктори починають зі, здавалося б, найпростішого - маскування облич та гігієни.

Возза, ветеран британської армії, розробник програми для військового табору "Патріот":

Відсутність гігієни відправить солдата у госпіталь. Якщо, приміром, він не чистить ноги. Тобто треба наносити пудру на ноги, тримати їх в сухості, щоби не підхопити хворобу, яку під час першої світової називали "траншейні ноги". Хлопці в Україні зараз працюють в траншеях, як ви знаєте, зараз сезон дощів, і деякі з цих траншей затоплює, якщо солдат випаде зі строю, бо не міг вберегти свої ноги, це мінус одна бойова одиниця.

І, звичайно, не обходиться без уроку із тактичної медицини. Акцент - на вогнепальних пораненнях.

Пам'ятайте, ви не лікар, вам всього-на-всього потрібно утримувати цього хлопця живим. Отже, вашу пов'язку накладаємо цим боком і обмотуємо не міцно, щоби не затиснути дихальні шляхи.

Всі інструктори у таборі - із бойовим досвідом: були в Іраку, Афганістані, Косово, Північній Ірландії. Це ветерани королівської армії. Тут на добровільних засадах.

Біллі Сміт, ветеран, інструктор військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Я був в Афганістані, був медиком у команді та допомагав пораненим на полі бою, з обох боків. І нашим хлопцям, і опонентам з афганських поліції та армії. І мати змогу передати ці вміння і розповісти історії з мого досвіду - це дуже класно. Всі хлопці дуже вмотивовані. Я вражений.

Після обіду теоретична частина завершена, тепер - час практики.

Світлана Чернецька, кореспондентка:

Останній етап сьогоднішньої підготовки - це тренувальний бій. Завдяки погоді його умови стали ще більш схожими до реальних. Усі присутні діляться на дві групи. Перша - це новачки, вони гратимуть за українців, а друга - це військові ветерани, вони вдаватимуть росіян.

До бою з окупантами готується і Михайло. За професією - дизайнер. Живе і працює в Лондоні. Від початку війни волонтерить. На днях саме відправив фуру із медичним обладнанням. У Михайла жодного військового досвіду. І тут він:

Михайло Харьковой, учасник військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Щоб вже мати якусь базу в майбутньому і коли прийдеться, якщо прийдеться, то мати вже якусь переконаність в тому, що ти знаєш хоча б якусь базу британських інструкторів. І мені здається, що це дуже сильно облегшить мені навчання надалі.

У цьому тренувальному бою Михайло та інші українці застосовують страйкбольну зброю. Це точні копії бойових автоматів, заряджених дрібними кульками.

Вперед-вперед-вперед!

За легендою навчань українцям треба захопити опорний пункт росіян, розміщений у невеличкому селищі.

Три чоловіка залишилися тут з цивільними, остальні всі по кругу оглянули територію.

Роботу учасників оцінює один з інструкторів. Початок йому подобається.

Вони на відстані 3-5 метрів один від одного, тобто йдуть не гуртом, а розділилися, це саме те, що потрібно робити й ворогу буде складно впоратися.

Щоправда, операція йде не так гладко.

Ти мертвий, ти мертвий, ти мертвий, ви всі мертві. Чому ви всі тут зібралися докупи?

Але що більше помилок роблять початківці - то краще пам'ятатимуть, чого не слід робити на полі бою.

"Великий" Філ Кемпіон, ветеран Сил спеціальних операцій британської армії:

Цвинтарі заповнені могилами героїв, які були сміливими, але не мали розуму і не думали, що вони роблять на полі бою. Ви мусите думати, для сміливості є час і місце, але деколи - потрібно зупинятися.

Інструктаж проводить легендарний "Біг" Філ. Ветеран спеціальної повітряної служби, автор книг та ведучий військових програм на британському телебаченні. Ірак, Газа, Сомалі, Балкани - Філ служив ледь не в кожній гарячій точці світу. Каже, українська війна - не схожа на жодну.

"Великий" Філ Кемпіон, ветеран Сил спеціальних операцій британської армії:

Ця війна повернулася до більш традиційного стилю бою, майже як Друга світова в багатьох аспектах. Люди воюють в такий спосіб, який ми не бачили дуже тривалий час, Ірак, Афганістан - були абсолютно іншими, Африка ніколи нічого подібного не бачила, отже ми повернулися до цього європейського північнофронтового стилю, який є дуже складним.

Організатор табору Андрій хоче, щоб однодумці зустрічалися тут щонеділі. А в перспективі сподівається запустити на цій базі інтенсив. Аби учасники жили в казармах, підіймалися по тривогах і за кілька тижнів отримали базову військову підготовку.

Андрій Беркета, волонтер, організатор військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Всі ми розуміємо, що війна не закінчиться, що навіть якщо, не навіть якщо, а ми виграємо цю війну рано чи пізно, але загроза буде завжди, воно кожній людині пригодиться, а тим більше українцю, який знає, що загроза від росії буде постійно.

Сам Андрій теж із перших днів війни рветься на фронт. Але волонтерські справи не відпускали.

Андрій Беркета, волонтер, організатор військового табору "Патріот" у Великій Британії:

Якщо все піде добре і воно стане на свою колію і не треба буде вже такого догляду та організації, я думаю, що тоді, може через місяць-два, я точно поїду. Плюс, я получу тут тренування, яке я хотів постійно отримати.