Поліцейські та волонтери, ризикуючи життям, рятують людей з Бахмута [ Редагувати ]

Під безперервними атаками ворога - Бахмут на Донеччині. Попри це в місті досі залишаються мирні люди. Поліцейські та волонтери досить часто, ризикуючи життям, просто під час ворожих обстрілів дістають місцевих з темних підвалів. Аби відвезти їх подалі від зони бойових дій. Як відбувалася одна з рятувальних операцій - дивіться далі. 

- Какой? - Пацаны, вот там, чтобы вы понимали, уже русские! - Я знаю, за поворотом треба пішки підійти. - Сейчас, пацаны. Капсулу не закрывайте. – Логично.

Близькість ворожих позицій не зупиняє членів екіпажу в броньованій машині. Поліцейські вкотре приїхали рятувати жителів Бахмута, які стали заручниками військової агресії росії.

- Стрелковый бой идет, а мы туда премся. - Давайте-давайте, шевелимся! По шурику! 

Правоохоронцям надійшла інформація, що в одному з будинків у приватному секторі допомогти з евакуацією потрібно пораненому чоловікові та його доньці. 

Павло Дяченко, інспектор з комунікації Бахмутського райвідділу поліції:

Керівник дав команду, ми поїхали спільно з волонтерами. По приїзду побачили жах. Відбувався обстріл. Обстріл був не тільки Бахмута в цей момент, а й саме цієї території - приватного сектору. Жодної домівки, майже жодної домівки вцілілої не було.

Від обстрілів родина ховалася в підвалі на території власного подвір'я. 

- Вы где? - А?! - Раненый куда? Показывай. - У нас есть медик, давай.

Родині потрібно було швидко збиратися. Адже поблизу постійно кружляли ворожі безпілотники. Вже за кілька хвилин евакуаційна група чимдуж бігла до рятувального транспорту.

Завдяки злагодженим діям, поліцейські і волонтери змогли врятувати не лише батька та доньку, а й ще кількох жителів небезпечного району. На борт евакуаційного мікроавтобуса потрапив навіть домашній собака.

Павло Дяченко, інспектор з комунікації Бахмутського райвідділу поліції:

Евакуація пройшла успішно, ніхто не постраждав. Робилося все дуже швидко, тому що часу на роздуми ми не мали.