Без газу, електрики та води: як живе і прагне воювати російська глибинка [ Редагувати ]

І поки росіяни намагаються знищити нашу інфраструктуру (яку ми відновлюємо за лічені дні), самі вони у глибинці навіть не знають, що це таке! Бо живуть без газу, електрики та води. І зима це - справжній іспит для більшості громадян рф. Цілі міста без світла і тепла. Такі реалії сучасного життя в країні окупанта. Країні, яка ніяк не хоче виходити з часів середньовіччя. Як живе, точніше, виживає, і прагне воювати російська глибинка - Даніїл Снісар розкаже. 

"Вєлікая дєржава" як вона є.

- В городе без отопления 137 жилых домов, это почти 5 тысяч человек. Ну а также соцобъекты.

- Морозы вскрыли недостатки в отоплении многоквартирных домов Корсакова. 

- Аварийные отключения теплоснабжения на теплотрассе в центральном районе Братска, подняло на ноги все службы города.

Країна, де життя навіть у мирний час нагадує фронтові хроніки: 

- Жители Горяновки много лет живут без нормальной канализации. Сколько жидкости скопилось под домом - никто не знает.

- Жители сразу двух районов города регулярно остаются без света. 

- А в Юрюзани комунальщикам пришлось экстренно запенивать окна и закупать радиаторы.

Це росія 21 сторіччя. Країна, яка мільярдами вливає кошти у війни в різних куточках світу. А сама не може забезпечити елементарними благами власних громадян. 

- Нам со всех утюгов вещали, что замерзает Европа из-за своих станций. Ну, за место Европы, почему то замерзаем мы. И замерзаем конкретно. 

Ні світла, ні води, ні газу. У росії й досі тисячі міст і сіл живуть у 19 столітті. За офіційними даними країни-окупанта, федерація газифікувала 71 відсоток населених пунктів. Та це маніпуляція. Насправді ж з газом - трохи більше третини росіян. Адже технічно провеси паливо можна приблизно в 67 тисяч населених пунктів - із 135 тисяч. 

- Я написал заявление в середине 18-го года. Мне выдали официальное письмо, что к декабрю 18-го года, дом подключен будет. До сих пор не подключили.

В очікуванні обіцяної газифікації - мільйони росіян гріються дровами. Це якщо пощастить - і поруч є ліс. А от у Дагестані, наприклад, і цього немає. Тож як паливо люди використовують кизяки.

- Вот так вытаскиваем на улицу. Потом ставим в печки.

- Говорят, газифицировать будут. Но до нас это еще не дошло. 

Замерзає і Бурятія. Централізовано опалюють населені пункти, переважно, вугіллям. Але, як виявилося, і його російські чиновники забезпечити не можуть. Це при тому, що росія, начебто - друга країна у світі за кількістю покладів.

- А вот посмотрите, сколько запасов угля. Село Новокижунгисское, 12 декабря. Приезжал сотрудник Киженгистской администрации, сказал, что запасов очень много. Вот, смотрите, пожалуйста, сколько у нас сейчас запасов на утро. В школе у нас + 10 градусов. 

І навіть за кількасот кілометрів від москви про газ люди можуть лише мріяти. 

- В Беларуси газ есть. В Чечне, в горных районах газ есть. А у нас в Центральной России - ничего нет. 

- При общении с главой администрации, он сказал, что наше село - нерентабельное, типа. 

Ця зима для росіян принесла чимало бід. Не минає й дня, щоб якесь місто не залишилося без опалення, через гнилі труби. Занедбана інфраструктура - це російська реальність. 

- Дети мёрзнут, болеют. Спят вместе с нами получается, чтобы теплее было. 

- Потеплее одеваемся. Носки, кофты. 

Без тепла днями залишився Богородськ, у Нижегородській області. Начебто, через негоду. А по факту - через сконструйовану "аби як" трубопровідну систему, яку не ремонтують роками. От і виходить, що труби опалюють вулицю.

- Вот, непонятно как, непонятно чем замотаны теплотрассы. Тут вот замотали тряпочками. Вот опять кусок голой трубы. 

- Плохо очень. Стужа. Дома. Воды нету, света нету. 

А це вже Іркутська область. Місто Братськ - картинка та ж сама. На вулиці - мінус 20. У квартирах трохи вище 10 градусів. Без опалення, десятки обʼєктів. Школярів відправили на дистанційку. 

- На данный момент обучение происходит удаленно. 

Не теплом єдиним. У росії - тотальні проблеми з електроенергією. Здавалося б, яка іронія! Вони обстрілють нашу енергосистему - ми її відновлюємо за лічені дні. А от самі ж себе забезпечити світлом росіяни не можуть. 

- А у нас света нет с утра и почти до вечера. Это как. Это нормально, да? Я считаю, что это ненормально. Это по-скотски вообще!

- А телевизор смотрите? - Да, вот в два часа включаем. И утром включаем. - Т.е, электричество у вас в два часа появится? - Да, да. Дня. 

При чому, проблеми з електропостачанням - тягнуться десятиріччями. Через це - з ладу виходять насоси, які качають воду. Життя на росії завмерло вже давно. Цілі міста виглядають, як локації фільмів жахів. 

- Страшно. То ли потолок на тебя рухнет. То ли сам в погреб уйдешь. Все пылое, всё разваливается. 

Це Хабаровськ - прикордоння з Китаєм. Тут люди живуть у бараках, без води, часто без світла, тепла і каналізації. Живуть поруч із власними екскрементами. Бо ж відходи викидають просто у двір.

- Мы уже живем 44 года тут. И до сих пор сносят. Валится всё. 

- Вечером протопили немножко. А сегодня с самого утра мы топим - у нас всего 16 градусов. Полы провалились у нас в спальне, но мы заделали. Все, что можем своими руками мы еще делаем. Скоро уже рухнет потолок у нас. Потому что печка уходит. 

Але усе це - росіян влаштовує. Бо з кутку їхнього барака - телевізор - їм розказує і про найвеличнішу у світі державу, і про ворогів навкруги, і про необхідність війни.