Війна обʼєднала українців: як змінився зруйнований росіянами житловий комплекс у Бучі [ Редагувати ]
Заявки на допомогу люди подавали скрізь, де тільки можна.
А далі історія про те, як війна обʼєднала... українців! У квітні Яна Танчак показувала найбільш зруйнований житловий комплекс у Бучі. Шанси відновити його швидко були мінімальні. Бо пошкодження - серйозні і грошей потрібно чимало, бо сам житловий комплекс великий. Але люди боролися за свої помешкання. Вони збирали гроші, подавали заявки на різні програми відновлення. Що з цього вийшло - дивіться далі.
Яна Танчак, кореспондентка:
Це одне з місць, де базувалися російські військові в Бучі. Житловий комплекс був зруйнований, квартири мешканців розграбовані. Наша знімальна група приїжджала сюди після звільнення Бучі від російських окупантів. Що змінилося за цей час, і чи повертаються сюди люди, зараз подивимось.
У квітні ми побачили тут фактично розруху. Новий, сучасний, комфортний житловий комплекс - без вікон, стіни в будинках пробиті наскрізь, частина квартир вигоріла.
Андрій Страховський, забудовник:
Вся моя будівельна компанія була окупована руськими окупантами. Вся техніка повністю згоріла. Поки я не можу сказати чи зможемо самі відбудувати те, що вони зробили, будемо старатися.
І познайомилися з місцевим мешканцем Володимиром, який перебував в окупації. Його квартира була зруйнована.
Володимир, мешканець житлового комплексу:
5 машин взорвалось боекомплектов представляете, что это такое, тут такой феерверк был.
За 8 місяців ми знову зустрічаємо Володимира.
Володимир, мешканець житлового комплексу:
Я памʼятаю, стіни які були ось так погнуті. Яких вже не було. Це вже нові, буквально вчора поклеїли. - Вам довелося все переробляти? - Ну як все - це переробляли, це реставрували.
На меблях залишаються сліди війни.
Володимир, мешканець житлового комплексу:
На кухні, а ось воно, видно шо помазано, робочу стінку зробили нову, тому що поразбивало шкафи. Ще пооставалися мітки. А на другому так, як було.
На другому поверсі роботи лише на початковій стадії. А ось сусід Володимира Андрій новий рік планує зустрічати у своїй уже відремонтованій квартирі. Так вона виглядала в березні.
Андрій, мешканець житлового комплексу:
Це було 4-го березня, ми були в підвалі і коли були знизу, хтось кричить "горить перша секція". Побігли, спочатку кажуть, що шостий поверх, спочатку всі побігли на шостий поверх ломать дверь. Але потім син дружини спускається і каже, що горить також наша. Ми забігли з її чоловіком, відкрили двері тут вже все. Тут ні то шо дишать невозможно, тут 2 см воздуха було знизу, і ми три вогнетушителя залили і больше нічо не смогли сделать.І долезли до угла чтобы просто попытаться потушить, дышать невозможно, противогазов, ничего у нас не было. Мы еле долезли обратно до лестничной площадки, чтобы хотя бы подышать. Четыре прилёта было в эту квартиру,в балку сюда. Над этим и два в эту стену, одна вообще насквозь прошла и улетела в угол.
Зараз квартиру, яка була фактично знищена, не впізнати.
Андрій, мешканець житлового комплексу:
Все згоріло, заново прийшлось робить, бачите все заново зробили і будемо далі жити. Я хочу на новий рік тут, тут залишилось скільки тиждень, залишилось повбирати і плінтуса положити.
У житловий комплекс повертається дедалі більше мешканців, роблять ремонти. Всі будинки вже придатні для життя. Обстрілами були зруйновані фасади, в деяких місцях довелося відновлювати стіни, укріплювати перекриття, були також пошкоджені дахи. Щоб відбудувати житловий комплекс, обʼєдналися всі. Забудовник, місцеві мешканці та влада. Приміром, жителька комплексу Надія збирала гроші на своїй сторінці у Фейсбуці.
Надія, мешканка житлового комплексу:
Коли я декілька разів робила ці пости в фейсбуці, на мене вийшла японська благодійна організація, її заснували українці, які приїхали в Японію там 10 років тому і вони висловили бажання також допомогати у відновленнінашого будинку. На той момент, коли ми починали працювати, постало питання: що там саме перше і в нас була дуже велика проблема. По четвертому будинку було 3 прямих влучання від обстрілів. Дуже багато зробили,сумарний цінник був більше мільйона гривень і ось там залишок якої суми нам не вистачало на кінцеві роботи, бо вже всі ресурси були вичерпані і вони нам надали ці гроші і ми змогли відновити там металеві такі парапети, які закривали вентканали.
Надія підрахувала - зібрала 10 тисяч доларів та 380 тисяч гривень. Тепер у комплексі очікують на допомогу від естонців. Тамтешній бізнесмен приїжджав у Бучу в складі однієї з іноземних делегацій. Побачивши наслідки російської окупації, вирішив заснувати благодійну платформу, що збирає гроші на відновлення житла. Але одна знайбільших проблем комплексу - це вікна. Їх не було ніде. Тут підрахували - потрібно майже 45 мільйонів гривень. Один будинок допоміг засклити Червоний Хрест.
Наталія Шегеда, представниця Товариства Червоного Хреста України:
Ми маємо ту крайню шосту секцію, це будинок, в якому було повністю вибиті всі вікна, всі балкони і до нас вони звернулися по допомогу щодо вставлення вікон. Але так як впринципі ми постійно привозимо донорів, різні міжнародні комісії, показуємо пошкоджені будинки, пошкоджені місця і було прийнято рішення, що сюди потрібно залучити найбільше фінансування. Тому ми провели на тендерах - один тендер був це на закупку вікон, а інший - на проведення ремонтних робіт. Тому ми зробили повний комплекс, монтаж-демонтаж, вставлення вікон по всьому будинку.
Заявки на допомогу люди подавали скрізь, де тільки можна. Бо без вікон зиму б не пережили.
Ольга Виноградова, керівниця управляючої компанії житлового комплексу:
В нас просто комплекс великий, в нас великі вікна, і вони дорого коштують, в нас було декілька програм для того, щоб повністю встановити вікна. У нас була програма президентська по встановенню вікон. В нас перший будинок повністю встановлений, потім до нас зайшла програма "Укрзалізниці" надали конструкції, а вже втавнолення було за рахунок Бучанської міської ради. Також нам надавали скло пакети департамент регіонального розвитку і на сьогоднішній день залишається невеликий участок роботи по встановленню вікон, яку на себе фінансово взяла також Бучанська міська рада.
Про те, що тут були росіяни, нагадує своєрідний музей речей, які залишилися від російських окупантів.
Андрій Страховський, забудовник:
Ці експонати - це те, що повиймали з фасаду будинку. Те, що валялась, їда, вони тут були. Прапор цей висів,майорів на нашому крані. Вони його хотіли взяти, но залізти не могли, стріляли з танка, зламали мені кран.
