Втратив зір на передовій: історія охоронця, який повернувся до України під час вторгнення росіян [ Редагувати ]

44-річний мешканець Черкас втратив зір на передовій, але не здався. Євгеній Дорошко був професійним охоронцем за кордоном, проте вже наступного дня після повномасштабного вторгнення росіян повернувся і вступив до лав тероборони. За два місяці чоловік зазнав серйозного поранення.

Як живе учасник російсько-української війни, і про що мріє - подивіться.

Двічі на тиждень його день починається із силових тренувань.

Для разминки возьми давай.

Євгеній уважно слухає поради тренера. У свої 44 він став студентом-першокурсником черкаського вишу.

Євгеній Дорошко, боєць територіальної оборони Черкаської області:

Помінялось життя, якби не війна, а продовижив тим видом діяльності, яким до цього займався, мені не потрібна була вища освіта, але як наступив цей момент, то чого його не використати.

Як майбутній фах Євгеній обрав ортопедагогіку. А водночас почав займатися гирьовим спортом. Викладачі називають таку ініціативність студента перспективною.

Юрій Петренко, доцент кафедри фізичної реабілітації Черкаського національного університету:

Динаміка позитивна, додає, плануємо на наступний рік, якщо зовні нічого не завадить, будемо його демонструвати на змаганнях. Щоб він міг як бажає отримати спортивну кваліфікацію.

Після тренування Євгенія зустрічає дружина Людмила. Вона супроводжує чоловіка і на роботу - після поранення на передовій він втратив зір.

Людмила Дорошко, дружина Юрія:

Перші тижні він говорив - я нічо не зможу, нічо не буду бачити, я нікому не потрібен. В госпіталях ми бачили молодих хлопців ще в гіршому стані, чим Женя. Тому він сказав, значить мені треба стиснути зуби і рухатись далі. Я пообіцяла, що в цьому йому допоможу.

Про своє життя до поранення Євгеній розповідає вже під час роботи - в університеті, де навчається, він отримав сертифікат масажиста.

Підготовка клієнта і м'язів до подальшої роботи.

До повномасштабного вторгнення Євгеній був професійним охоронцем. І вже 25 лютого повернувся в Україну, аби вступити до лав тероборони. І жодного разу не пошкодував про своє рішення.

Євгеній Дорошко, боєць територіальної оборони Черкаської області:

Я не хочу, щоб до мене приходили, у двері стукали або навіть вибивали їх і забирали все моє, вплоть до життя, життя моїх рідних і дітей.

Захисник був поранений під Попасною наприкінці квітня.

Євгеній Дорошко, боєць територіальної оборони Черкаської області:

До евакуації я 18 годин пролежав на позиції, розумів, що наче все хорошо, але з зором щось не так. Війна і описувать її не стоїть, нема в цій войні нічо не романтичного, ні красивого. З неба летить метал, тони металу летять і постійно і це не прекращається.

Після реабілітації чоловік зрозумів, чого прагне - хоче допомагати таким, як сам, не впадати у відчай.

Євгеній Дорошко, боєць територіальної оборони Черкаської області:

Я загубив зір, але я не став хужіший і для цього потрібно робити все, ви розумієте нам не потрібний жаль, потрібна допомога, своєчасна допомога і тоді, коли вони скажуть що ви можете мені допомогти і сказати да, готовий допомогти, а не питать як мені вас шкода, це не приносить користі.

Нині Євгеній навчається і тренується, щоб отримати спортивну кваліфікацію. І вірить, що його приклад буде корисним для інших.