Українські захисники ціною титанічних зусиль тримають лінію навколо фортеці Бахмут [ Редагувати ]

І наш наступний матеріал - це дуже наочна ілюстрація того, чому нам вкрай потрібна новітня зброя. Українські захисники ціною титанічних зусиль тримають лінію оборони навколо фортеці Бахмут. Окупанти штурмують місто та намагаються його оточити.

Цілодобові атаки погіршують й без того складну ситуацію із забезпеченням цивільного населення, яке відмовляється від евакуації. Як живе Бахмут зараз - розповість Сергій Вендін. Це для нього - рідне місто...

До фортеці Бахмут їдемо однією з відносно безпечних доріг. Та ризик потрапити під обстріл є і тут, про це нагадують спалені машини на узбіччі. Наш провідник - командир штурмової роти батальйону ім. Шейха Мансура із позивним "Саббах". Під час першої чеченської війни йому було 9. З 14 років він воює проти російських загарбників, які позбавили його рідної домівки в Ічкерії.

Позивний "Саббах", командир штурмової роти батальйону ім. Шейха Мансура:

Для меня она будет идти пока Чеченская республика Ичкерия не будет свободной, и россия не заплатит материальный, моральный, психический - весь урон, ущерб, который она нанесла. Мне и моему народу пока она не восплатит сполна - эта война будет продолжаться.

Розбиті будинки в Бахмуті викликають у бійця біль та смуток.

Сотни тонн плит на головы, обрушенные на головы ни в чем неповинных людей. Проклятый русский мир.

У Бахмуті Саббах воює та доставляє гуманітарні вантажі місцевим. Його батальйон отримав партію харчів та спорядження від військових волонтерів.

Станіслав Стойков, боєць Київського загону територіальної оборони:

Тут в нас зимовий одяг, тут в нас на передову, тут в нас гуманітарні товари для людей, також в нас дуже багато консервів без свинини, тому що наші товариші її не їдять.

Кожен день для жителів Бахмута - це гра у хованки зі смертю. Міна чи інший снаряд може впасти будь-де, та й постріли лунають часто - ось на сусідній вулиці військові з автомата стріляють по ворожому дрону-розвіднику.

Скажи папе, пусть остановится… - Зараз ми збиваємо дрон, він завис над нами.

Олена потрапила під обстріл, намагаючись зв'язатися з рідними.

Олена, жителька Бахмута:

Прилет был вчера. Прям на моих глазах. Я на крыше была, связь ловила. Вот тут была на крыше, а вот тут прямо на моих глазах упало. Снаряд, видимо, не долетел. Вертушкой полетел, и упал вот там.

Виїжджати з міста Олена не хоче. Каже, що жити під цілодобову канонаду страшно, але призвичаїлася.

Олена, жителька Бахмута:

Люди, в основном, ищут чем протопить помещения, потому что очень холодно. Хорошо, что дали буржуйки, уголь, палеты выдали. По воду.. Привозят гуманитарки питьевую воду, с колодцев тут набирают недалеко.

Та навіть за таких умов щодня у Бахмуті просто неба організовується невеличкий базар.

Свежемороженной рыбы нету? - Нету.

Денис з дружиною торгує м'ясними виробами. Ціни, запевняють, навіть нижчі, ніж у тиловій Костянтинівці.

Самое дорогое - это 300 по мясу. Колбасы - 350. Колбасы от 150 до 350.

Дітей подружжя відправило у безпечніше місце, самі ж поки працюють.

Имели 2 магазина тут, 2 склада - нету ничего.

Подружжя згортає торгівлю на сьогодні. Близько опівдня центр життя мешканців Бахмута повертається до рідних домівок або пунктів незламності. Тут можна поїсти бутербродів, випити гарячого чаю з печивом та зігрітися біля буржуйки.

Настроение хорошее, боевое…

Сергій прийшов до пункту незламності у свій вихідний. Він лікар у місцевій амбулаторії. Його відділення працює з восьмої ранку до першої години дня.

Сергій Старусєв, сімейний лікар:

Пятидневка у нас. В городе из терапевтов осталось три человека. Кое-какие препараты у нас еще имеются. В основном противопростудные (парацетамол) и такого ряда. Принимаем, как можем…

Не може покинути напризволяще пацієнтів, каже Сергій, тому і не виїжджає.

Сергій Старусєв, сімейний лікар:

Люди остались. Приходят за помощью, спрашивают. Отец у меня здесь. Собака. Держимся. Амбулаторию немножко оборудовали, буржуйку поставили. Пилетами подтапливаем. Дрова пациенты приносят. Иногда сами подрубываем, иногда пациенты приносят.

У Бахмуті досі залишається близько восьми тисяч жителів. Їх закликають евакуюватися. Рашисти намагаються оточити місто. Та наші оборонці роблять усе, аби цьому запобігти.

Позивний "Саббах", командир штурмової роти батальйону ім. Шейха Мансура:

К сожалению, ситуация тяжелая, но не критическая. Бахмут полностью под контролем Збройних сил Украины.